На палубі великого пароплава стояв чоловік і бавився, підкидаючи і ловлячи блискучу річ. Пасажири, дивлячись на нього, запитали:

- Що це у вас?

- Це - коштовний алмаз, - відповів чоловік. – Я продав усе своє майно, яке заробляв протягом життя, аби придбати його.

- Якщо це так, то на вашому місці я не поводився би з ним так легковажно, - зауважив один пасажир.

- О, підкидати його для мене - велика втіха, - відповів чоловік і знов підкинув камінь у повітря.

Зрозуміло, що таке поводження з дорогоцінним алмазом недоречне, та, однак, бувають такі люди. Цей алмаз – це наша душа, з якою ми дуже часто легковажно й безвідповідально поводимося. Якщо ми загубимо якусь річ, – біда невелика. Але якщо загубимо душу, – загубимо все.