Прийшов до царя якось один чоловік і запитав, чи той не знає, як спасти себе від прогрішення.

Цар повелів йому наповнити посудину оливою по самі вінця і пронести через місто, не розливши жодної краплини.

- Якщо вильєш хоч краплину, то будеш без голови.

Він дав наказ двом зброєносцям з оголеними мечами іти за ним назирці і негайно виконати присуд щойно вилляється крапля.

Сталося так, що саме у той час у місці був ярмарок і вулиці були переповнені людом.

Та наш чоловік був настільки пильним і обережним, що не розлив ні краплини. Зраділий він повернувся до царя.

- Що ти бачив навколо себе коли йшов містом? - запитав той.

- Нічого, - відповів він, - я не роздивлявся, тому, що пильнував оливу.

- Добре, - сказав цар, - так і чини.

 Припади усією своєю увагою, почуттями і серцем до Бога та Його волі як до тієї посудини, наповненої оливою. Так ти спасеш себе від гріха.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)