Якось батько однієї родини, як і щодень, прийшов з роботи. Із серйозним виглядом лиця він сів за стіл і взявся за якісь справи. Маленький синочок, побачивши, що його татусь сидить сам в кімнаті, каже мамі:

-          Я піду до татка, йому, напевно, самому сумно.

-          Дай татові спокій, хіба не бачиш, скільки в нього роботи?

Та син все одно увійшов у батькову кімнату, тихо відчинивши двері. Став тихенько обабіч і якийсь час спостерігав, як тато зосереджено щось занотовував у своїх паперах.

-          А що у цій папці? – спитав стиха.

-          Тобі цього не зрозуміти.
-          Я спробую.

-          Ну раз так… Тут інформація про дуже важливі збори, порядок денний, списки людей… Словом, усе, що я роблю протягом дня.
Синочок сумно заглянув таткові у вічі і спитав:

-          Тату, а ти записав туди мене?

«365 притч на щодень»; видавництво «Свічадо», 2013  (с)