Чоловік сидів у чайній крамничці, коли до нього підійшов сусід:

- Я, одружуюся - сказав він другові, - і тому дуже схвильований. А ти ніколи не думав одружуватися?

Чоловік відповів:

- Авжеж, думав. Коли був молодий, то дуже хотів одружитися. І я вирушив у подорож, щоб знайти її. В одному місці зустрів вродливу жінку, зграбну, ввічливу і духовну, та вона не знала життя. І тоді я вирушив далі, у інше місто. Там я зустрів жінку, що була і глибоко духовна, і компанійська, і прекрасна з усякого погляду, але спілкуватися нам було важко. Врешті-решт, пішов я далі, і після довгих поневірянь знайшов ту, про яку мріяв. Вона була глибоко духовна, сповнена грації, прекрасна, з будь-якого погляду і променилася спокоєм. Я вирішив, що знайшов ідеальну жінку.

Тоді приятель спитав його:

- То чому ж ти з нею не одружився?

- Гай-гай, - відказав чоловік, похитуючи головою, - вона також шукала ідеального чоловіка.

Любити – це значить приймати іншого з його способом життя, багатогранністю особистости,  у т. ч. і негативними рисами, а не шукати втілення нерозумної мрії. Досконалий той, що не шукає ідеального.

 «365 притч на щодень»; видавництво «Свічадо», 2013 (с)