Учитель та його учні мандрували і в дорозі не могли як слід поїсти. Учитель попросив їх піти знайти їжу. Учні повернулися наприкінці дня. Кожен приніс те, чим погребували інші: фрукти, що от-от мали зіпсутися, черствий хліб, гірке вино. Один з учнів, проте, приніс кошик доспілих яблук.

- Я мусив скоїти щось, аби допомогти учителю і своїм братам, - сказав він, розділивши яблука на всіх.

- Де ти їх дістав? – запитав учитель.

- Я їх украв, - відповів учень. – Люди давали нам тільки зіпсуту їжу, навіть знаючи, що ми проповідуємо Слово Боже.

- Віднеси ці яблука туди, звідки взяв, - сказав учитель.

– Кожен, хто краде для мене, - краде у мене.

«365 притч на щодень»; видавництво «Свічадо», 2013 (с)