Мешканці одного села всіляко переслідували жінку, яка стала християнкою. Коли вона йшла у церкву, на неї сипалися глузування, погрози, обмови. Всі знущання вона терпіла спокійно, покладаючись на Господа.

Одного разу озлоблені селяни закидали її картоплею. Жінка ретельно повизбирувала картоплю, що лежала на землі, і склала її в одну купу. Мешканці злякалися, що сердита жінка тепер їх закидуватиме картоплею, і розбіглися.

Але жінка зібрала картоплю в мішок і пожертвувала її церкві. Це було навесні, перед садінням картоплі, і ця картопля, висаджена на церковній ділянці, чудово вродила.

Коли ми Божою силою оберігаємо наше серце від злоби і обурення, Господь покаже нам дорогу, де навіть злі наміри, врешті-решт, посприяють перемозі і торжеству добра.

«365 притч на щодень»; видавництво «Свічадо», 2013 (с)