По дорозі йшов натовп людей, кожен ніс по тяжкому хресту.  Рухалися вони чимало днів, відмірюючи версту за верстою. Був серед цих подорожніх хитрун. Непомітно до лісу він звернув. І спиляв там хреста кінець, щоб хрест не так плече тягнув. І задоволений подорожніх наздогнав, з легкою ношею весело йти. Тільки про одне хитрун не знав, що ущелина була попереду. І хрести над прірвою лягли - прямо від початку до кінця. По хрестах вони перебралися всі за винятком хитруна. Хрест його тепер був занадто малий - вибрав жереб сам собі хитрун. Свій же хрест ніхто йому не дав, адже врятувати чужий хрест не може.

У житті хрест у кожного є свій. Не поспішай звернути у вабливий ліс.
Знає Бог: для чого ти несеш цей тяжкий хрест.