Якось на одного пустельника напосіли важкі помисли. Перебуваючи у такому стані, він почав виливати свою печаль перед Богом.

- Господи, - говорив він, - хочу спастися, але помисли мої ніяк не пускають мене це звершити. Що мені робити? Як мені спастися?

Вставши з того місця, де сидів, і трішки відійшовши, він пересів і побачив невідомого йому чоловіка пильно заклопотаного ділом рук своїх.

Той чоловік то вставав, покидаючи рукоділля і молився, то знову повертався до рукоділля.

Він зшивав листя пальми. Потім він знову вставав і молився. Після молитви знову брався до рукоділля.

Усе це чинив ангел, якого послав Бог підбадьорити християнина і спонукати його до мужності. І почув пустельник голос у своєму нутрі:

- Чини так само і спасешся.

«365 притч на щодень»; видавництво «Свічадо», 2013 (с)