Собаки, що охороняють у горах отари овець дуже люті і страшні на вигляд. Тому перехожі воліють сторонитися їх.

Сталося так, що один чоловік не помітив, що у видолинку пасеться отара і коли він побачив овець було вже запізно. До нього, розсипавшись півколом, мчалася зграя розлютованих собак. Утікати було б запізно і мандрівник ні в сих, ні в тих просто сів на землю вирішивши: «що буде, те і буде».

Але собаки, добігши до своєї мети, цілком несподівано не накинулися на нього, а всілися навколо на невеликій віддалі і не нападали, хоча і були розлютовані. Тут наспіли чабани, відігнали собак і здивувалися, що той чоловік неушкоджений.

- Ти правильно зробив, що сидів і не ворушився. Тільки тому й залишився цілим.

Інколи в житті трапляються ситуації у яких найкраще нічого не робити, а набратися терпцю і чекати.

«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)