“Йди, продай те, що маєш і роздай вбогим, візьми свій хрест і відречись самого себе”, щоб ти міг молитися без перешкод.


Евагрій самовільно переінакшує тут заклик Ісуса до наслідування Його. В Євангелії від Матея Ісус говорить до багатого юнака: “Якщо хочеш бути досконалим, йди, продай, що маєш, і роздай вбогим, і будеш мати скарб у небі. Потім приходь і слідуй за Мною!” (Мт 19. 21). Евагрій же порівнює наслідування Ісуса з молитвою без розпорошення. Це - сміла заміна значення слів Ісуса. За такої інтерпретації той, властиво, наслідує Ісуса, хто йде дорогою молитви, споглядання.

Однак умовою молитви без розпорошення є, щоб ми все те, до чого ми прив’язані і від чого ми залежимо, продали і роздали вбогим. Ми повинні звільнитися від всього, що маємо. Це стосується не лише зовнішніх благ, але всього, з чим ми ототожнюємося: наших звичок і думок, нашої праці, наших турбот, досягнень і доброї репутації. Внутрішня свобода є умовою молитви, в якій ми будемо становити одне з Богом.

Евагрій говорить ще про одну умову споглядання: ми повинні взяти на себе свій хрест. Хрест – це єдність всіх протилежностей. Отже, ми повинні взяти на себе всі труднощі, також і темні сторони, які затінюють ідеальний образ самих себе. Прийняти хрест - значить сказати “так” всьому, що нас розпинає, сказати “так” стражданням, які нас зустрічають, поразкам, розірваним стосункам, на розчарування, які зустрічають нас в житті.

Лише тоді, коли ми згодимося з хрестом, який на нас покладає життя, ми зможемо молитися без розпорошення. Дійсно, лише той може молитися, хто безумовно приймає себе. Інакше буде йому постійно перешкоджати те, проти чого внутрішньо обурюється.

АНСЕЛЬМ ГРЮН - "Мудрість отців пустелі "

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква"