Коли ти перебуваєш на молитві, буває, що з’являються в тобі речі, якими ти займався в минулому, або які для тебе є важливі зараз. Або також може бути так, що ти мусиш думати про осіб, яких колись образив.

Молитва ставить нас один на один з правдою про нас. В ній проявляється все, що нас внутрішньо непокоїть. З’являються конфлікти з минулого, образи і рани з дитинства. Відзивається в нас те, чим зараз якраз займаємось: турботи про фінансове майбутнє, переживання з приводу розвитку дітей, страждання з приводу власних страхів, внутрішнє незадоволення, неспокій. Можуть також з’явитися особи, яких ми самі поранили. Молитва відкриває нам ті ситуації, в яких ми самі є винні. Ми не повинні тоді зосереджуватися на нашій провині, або на наших турботах і проблемах. Скоріш, ми повинні доручити їх Богові, скерувати на Нього наші очі. Тоді Він заспокоїть наше серце посеред життєвих негараздів, посеред почуття провини, яке б інакше роздавило нас.

Молитва не є втечею від дійсності. Я не можу самого себе обманути молитвою, в яку хотів би втекти від невтішної дійсності. На молитві істина мого життя залишається відкритою, і не завжди вона є приємною. Показується все, що я робив недобре, ситуації, в яких я поранив інших або не був для них справедливим. В моєму серці будуть з’являтися розчарування. Тому також багато втікає від тиші молитви. Охоче кидаються в гарячкову активність, аби тільки уникнути зустрічі з правдою свого серця. Один із способів втечі полягає на тому, що, вживаючи багато слів на молитві, робимо неможливим будь-який діалог з Богом і не даємо Йому жодного шансу, щоб Він провадив нас до істини. Молитва, під час якої об’являється для нас наша правда, є молитвою тиші: молитва, в якій ми стаємо беззахисними перед Богом, в якій все, що в нас є, приносимо до Бога, щоб Він це перемінив і оздоровив.

АНСЕЛЬМ ГРЮН - "Мудрість отців пустелі "

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква"