Вважай на те, щоб під час своєї молитви ти не хапався за жодні уявлення, але вкорінювався в глибоку тишу. Лише тоді Той, Хто є милостивий для невдячних, навідається до такої - начебто нічого незначущої людини, як ти, і обдарує тебе найбільшим з усіх дарів: молитвою.

Часто люди захоплюється тим, щоб під час молитви побачити якусь гарну постать, щоб, скажімо, Сам Ісус зустрівся з ними. Почуваються тоді вибраними, або теж насолоджуються картинами, які в них народжуються… Треба, однак, знати, що коли я буду зосереджуватися на одних лише образах, то вони стануть поміж мною і Богом. Бог не є жодним образом. Уявлення, які народжуються в мені на тему Бога, є настільки важливі, наскільки підносять моє серце до Нього, але колись мушу полишити свої образи, інакше буду займатися лише собою і моїми проекціями.

В чистій тиші перед Богом зникають всі думки про Нього. Як довго думаю про Бога, так довго я відокремлений від Нього, створюється непереможна дистанція поміж Богом і мною. Як довго я займаюся витворами уяви, так довго кружляю лише навколо себе і навколо своїх піднесених почуттів, які ці образи викликають. Йдеться ж, натомість, про те, щоб те все залишити поза собою і в чистому мовчанні зануритися в Богові.

Тоді – як говорить Евагрій – Бог навідається до тебе і подарує тобі найбільший подарунок, який може отримати людина: молитву. Молитва для Евагрія не є обов’язком. Це - найбільший з можливих подарунків. Він відповідає гідності людини. Легко тут відчути захоплення, яке молитва викликала в Евагрії. В ній він пізнав, до якої великої гідності підніс Бог людину.

Людина, що нічого з себе не представляє і є малою, яка постійно підводить і помиляється в своєму житті, зранена і яка сама ранить, ображена і чинить образи іншим, незалежно від цього покликана до того, щоб бути одним з Богом, щоб піднести до Нього свою душу і розтопитися в Ньому, щоб осягнути ту найвищу мету; їй оплачується знов і знов подбати про молитву.

АНСЕЛЬМ ГРЮН - "Мудрість отців пустелі "

Християнський портал КІРІОС, за матеріалами "Домашня Церква"