Один горобчик лежав на спині, простягаючи свої ніжки просто до неба. Прилетів другий горобчик і здивовано спитав:

- Що ти робиш? Чому лежиш на спині? Що з тобою?

Не рухаючись, перший відповів:

- Своїми ніжками підтримую небо. Якщо поворухнусь і заберу свої ніжки, – небо впаде на землю.

У цю хвилину біля них впав листочок, що відірвався від гілки дуба. Горобчик, що підпирав небо, злякався: в одну мить підскочив і швидко полетів.

Небо, звичайно, не впало.

Якось помер один відомий проповідник і пішов до неба. Там він побачив, що звичайний водій таксі має краще місце від нього.

Проповідник побіг жалітися до святого Петра: 

– Не розумію: напевно, тут якась помилка. Я ж присвятив усе своє життя проповідуванню Божого Слова. 

Святий Петро відповів: 

– Ми нагороджуємо за результатами. Ви пам’ятаєте результати ваших проповідей? 

Проповідник неохоче змушений був визнати, що дехто з його вірних часто засинав під час проповідей. 

– От бачите! – сказав святий Петро. – Натомість, коли люди сідали в таксі того чоловіка, вони не тільки не спали, а ще й ревно молилися!

(Із книги Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі», видавництво “Свічадо”)