Він і вона, спокійною ходою виходять з церкви, на їхніх обличчях – радість, адже вони щойно створили нову сім’ю. Біля молодої подружньої пари крутиться оператор з відеокамерою, їм під ноги сиплять квіти.
Молоді в храмі присягли Богові на вірність, дали обіцянку взаємної любові, чесності в подружньому житті. Можливо, нам важко повністю усвідомити важливість й свідомість вибору святої Тайни Подружжя; можливо ми не до кінця розуміємо, що таке подружжя, любов у подружжі та як це прожити ціле життя з коханою особою.
Справжній приклад любові у сім’ї подає нам книга Буття, в якій говориться: «І вислужив Яків за Рахиль сім років, а здавалось йому, наче кілька днів, тому що він любив її» (Бут. 29, 20). Яків сім років був пастухом у свого родича Лавана заради того, щоб той віддав за нього свою дочку Рахиль. Такий довгий час бути пастухом – це не так просто; але він був готовий на все заради того, щоб Рахиль стала його дружиною.
Сучасне суспільство пропонує іншу модель подружжя, яка побудоване не на любові і терпеливості, а на власних амбіціях, на плеканні свого «я». Довилося почути цікавий вираз від молодих подружніх пар, які вирішили розлучитись: «Не зійшлись характерами, треба пошукати когось більш підходячого». «Не зійшлись характерами» є браком любові, браком жертвування себе заради іншого. Апостол Павло пише, що «любов довготерпелива.., любов все перетерпить», любов і полягає в тому, щоб робити щасливою іншу людину: не мені добре з кимось, а хтось має бути щасливим зі мною. Кожна людина є подобою Божою, тож якщо я люблю Бога, то і любитиму свого ближнього, який є іконою Творця, а тим більше, якщо я з цією особою творю одне тіло – сім’ю, якщо з цією особою я погодився (-лася) провести своє життя.
Молодий юнак чи дівчина неодноразово, мабуть, замислюються над тим, чи потрібно створювати сім’ю чи зможе він, цей юнак, або дівчина, бути в подружжі добрим чоловіком чи, відповідно, дружиною. Відповідь, на перший погляд, буде песимістичною: не зможе! Якщо в нашому житті не буде любові до Бога, якщо в сім’ї не буде любові один до одного, якщо сім’я не буде вести спільного духовного життя (а тепер чомусь цей обов’язок лежить лише на жінках), добрими бути не зможемо.
Щоб сім’я по-справжньому була щасливою, щоб в ній панувала любов і злагода, терпеливість і взаємна підтримка, необхідно в сім’ю запросити Бога. Господня благодать наповнить наші серця любов’ю, яка є головним чинником у подружжі, і допоможе перейти через усі труднощі. З роками ж любов до особи, з якою проводимо наше життя, збільшиться і ми побачимо, що ця людина стає для нас щораз дорожчою.
Джерело: rozpovidi.org.ua