Притча Один чоловік робив красиві речі із золота та срібла. Кожна створена ним прикраса дуже цінувалася, бо виглядала дивовижно. Сережки, браслети, хрестики, колечка, ланцюжки - все це в нього довго не затримувалося.

Якось умільцю запропонували оздобити щойно збудовану церкву.

- Ви майстер хороший, бачив ваші вироби. Хотів би, щоб ви приклали свої руки і до нашого храму, прикрасивши його. Заплатимо, звичайно, скільки скажете, але частинами, бо зараз всіх грошей не маємо. Будівництво дороге…, – попросив парох.

Майстер про себе подумав: «І навіщо мені воно, часу витрачу багато, а гроші, хто – знає, коли віддадуть!». Вголос сказав: «Храм великий збудували! Отже, роботи буде багато, а я ще не такий професіонал у цій справі, тому шукайте когось іншого».

Цими роздумами ввечері поділився з товаришем. Той послухав і спитав:

-         Ти знаєш хто такий Мікеланджело Буонарроті?

-         Звичайно! – оживився ювелір. - Італійський скульптор. Жив в епоху Відродження.  Розписав стелю Сікстинської капели і не тільки…

-         А чи відомо тобі, що майже усі шістсот квадратних метрів стелі він розмалював сам протягом чотирьох років і без помічників? Більше того, працювати доводилось на висоті майже двадцять метрів. Фарба застигала миттєво і тому Мікеланджело мусів малювати швидко, не покладаючи рук. Художник днями жив під стелею, малюючи лежачи і тримаючи пензля над головою. Бувало, що навіть спав взутим. За час малярства, від неправильного положення тіла, скривив хребет і майже перестав бачити від надмірного напруження…

-          Дивовижна самопожертва. Аж страшно… Думаєш, треба було взяти роботу?

-         Думаю, що так. Треба щось і Богові дати. Це все для людей ти робиш. І від них, повір, вдячності точно не будеш мати,  хіба що кілька папірців зелених... Він же дав тобі талант робити ці прикраси. А так хоч будеш «…жертводавцем храму сього», ще й віками згадувати будуть.

Усім нам відомі слова Господа до Марти: «ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.» (Лк.10. 41-42).

Кажуть, що Святий Дух завжди є і буде поруч з людиною. Як же його розпізнати? А дуже просто: пригляньтесь ближче до витворів мистецтва, прислухайтесь до музики, насолоджуйтесь звуками природи.. Святий Дух – це дія, творчість, подих життя. Він – Божий Дух. І якщо йому потрібна поміч… не відмовляйте!

Аудіо слухайте тут: Притча "Допомога Святому Духові"

Відео дивіться тут: Відеопритча "Допомога Святому Духові"

Для Християнського порталу КІРІОС Юлія Головчин "Притчі"

Малюнок: Юлії Головчин

ТОП статей читають:

жовт. 15, 2019 129

Дерево турбот