Прийшов якось в одне село дідусь-мандрівник.

Став він ходити по дворах і просити милостиню.

Постукав в один будинок - жаліслива господиня винесла мандрівникові і теплий одяг, і посуд, і їжу. Все давала, що б він не попросив.

Постукав в інший будинок, а там жадібна господиня дала йому тільки дірявиу хустку та мерщій двері перед носом зачинила. Тільки пішов дідок-мандрівник, як сталася в тому селі страшна пожежа. Всі до одного будинки згоріли, і люди залишилися ні з чим. Повернувся тоді мандрівник в село і кожному повернув все, що йому дали.
Першій господині все її добро віддав, а жадібній дісталася тільки її дірява, як решето, хустка.

Чи не так і Бог коли-небудь всіх нас розсудить?