
Згідно з усним переданням, у 1291 році, коли хрестоносці були вигнані з Палестини, після поразки в битві біля Аккону, ангели, в чудесний спосіб, перенесли мурований будинок Діви Марії спочатку до Іллірії, а потім – на територію міста Лорето.
Сьогодні, беручи до уваги нові документальні дані, результати археологічних розкопок основи будинку, дані філологічних та іконографічних досліджень, дедалі більше підтверджується гіпотеза, згідно з якою цеглини Святого Дому були перевезені до Лорето на кораблі. Крім того, в нещодавно віднайденому документі, датованому 1294 роком, є згадка про те, що Нічефоро Анджелі, король Епіру, видаючи свою дочку заміж за короля Неаполя, віддав їй у придане, поряд з іншими дорогоцінними речами, «святі цеглини, взяті з будинку Пречистої Діви Марії».
Дані цього документу збігаються з свідченнями деяких вчених, які на початку цього століття стверджували, що бачили у ватиканських архівах інші документи, в яких згадується та сама візантійська родина Анджелі, або Де Анджеліс з XIII століття, яка зберегла цеглини Святого Дому в Назареті від зруйнування мусульманами й перевезла їх до Лорето, збудувавши там каплицю.
Археологічні розкопки підтвердили деякі дані усного передання, а саме, що Святий Дім не має власного фундаменту, а його опорою служить вуличне каміння. Дослідження архітектурної структури та її порівняння з печерею в Назареті вказують на те, що обидві частини збігаються. Цікавими є також деякі написи, вирізьблені на цеглинах Святого Дому. Експерти вважають, що вони мають єврейсько-християнське походження і дуже подібні до написів, які знайшли в Назареті.
Святий Дім на початку мав тільки три стіни, тому що східна частина, там де тепер стоїть вівтар, була дуже пошкоджена. Висота цих трьох стін, які не мають власного фундаменту й опираються на вуличному камінні, досягає близько трьох метрів. Зовні Святий Дім був обмурований цеглою місцевого походження з метою збереження первісної будівлі. На початку XVІ століття, за бажанням Папи Юлія ІІ, цю цегляну стіну замінили мармуровими плитами, а митці італійського Ренесансу вирізьбили та оздобили їх за проектом архітектора Браманте.
Наступники святого Петра та Лорето

Святий Папа Іван ХХІІІ
Паломництво святого Івана ХХІІІ включало тоді також і Ассізі, щоб віддати під покров Пресвятої Богородиці та святого Франциска перебіг ІІ Ватиканського Собору, що розпочинався через тиждень. Вранці, 4 жовтня 1962 року, Папа вирушив поїздом з ватиканської залізничної станції, а вагони були позичені урядом Італії, представники якого супроводжували його.
Дорога не була близькою, але, не зважаючи на похилий вік і на погане самопочуття, Іван ХХІІІ стояв біля вікна, щоб благословити й вітати тисячі людей, які збирались вздовж усього маршруту, а, особливо, на залізничних станціях. У Лорето Папа Ронкаллі помолився біля стіп Пресвятої Богородиці та проказав з вірними молитву «Ангел Господній», звернувшись до них з незабутнім словом.
Святий Папа Іван Павло ІІ
Протягом свого понтифікату святий Папа Іван Павло ІІ відвідав Лорето 5 разів.
У 1979 році, рік після вибору на Петрове служіння, у празник Різдва Пресвятої Богородиці, що є храмовим у Лорето, він відбув туди своє перше паломництво. У квітні 1985 року, з нагоди симпозіуму італійської Церкви, на який зібрались усі кардинали та єпископи країни, а також 2500 делегатів, Іван Павло ІІ вдруге відвідав це Марійське місто.
10 грудня 1994 року з нагоди відкриття святкувань 700-річчя перенесення Святого Дому та закінчення «Великої молитви за Італію», він здійснив ще одне паломництво до санктуарію.
У 1995 році Іван Павло ІІ провів у Лорето два дні – 9 і 10 вересня. Там відбувалась європейська зустріч молоді, яка зібрала коло 400 тисяч молодих людей з усього континенту. Під час цієї історичної зустрічі з молоддю Іван Павло ІІ закликав їх увійти в лоретанський будиночок, щоб спільно будувати новий світ, в якому буде панувати цивілізація любові.
А остання подорож святого Івана Павла ІІ до Лорето відбулась 5 вересня 2004 року, щоб завершити паломництво 300 тисяч юнаків і дівчат – членів Італійської Католицької Акції. Це були останні Апостольські відвідини Папи Івана Павла ІІ, який відійшов по вічну нагороду 2 квітня 2005 року.
Папа Венедикт ХVІ
Папа Венедикт ХVІ своє перше паломництво до Лорето здійснив 2007 року з нагоди Форуму італійської молоді, на який зібралось коло 300 тисяч молодих людей, а 4 жовтня 2012 року відбув ще одне паломництво до Лорето, йдучи слідами святого Івана ХХІІІ, який побував там 50 років перед тим. Цей візит Венедикт ХVІ провів перед початком Синоду Єпископів на тему нової євангелізації, вручаючи його праці під опіку Пресвятої Богородиці. Святіший Отець відвідав санктуарій Святого Дому, де помолився перед Найсвятішими Тайнами та проказав молитву до Пречистої Діви Лоретанської, на площі перед санктуарієм очолив Святу Месута виголосить проповідь.
Слід згадати, що Венедикт ХVІ попередньо, як кардинал, він побував там 7 разів.

На спортивному майданчику молодіжного осередку святого Івана Павла ІІ в Монторсо, де приземлився Папа, його вітали численні юнаки й дівчата. Звідтіль він від’їхав до санктуарію, щоб відслужити Євхаристійне богослужіння в Святому Домі, який розташований всередині величної базиліки.
Понад півтора століття, ще від блаженного Пія ІХ, жоден Папа не служив Святу Месу в безпосередньо в стінах Святого Дому. Разом з ним молилися місцевий єпископ, четверо юнаків і дівчат, пара наречених і невеликий хор з кількох богопосвячених осіб. В базиліці були присутні численні хворі, а на площі перед храмом зібралося понад десять тисяч вірних, більшість між якими становила молодь.
По завершенні Святої Меси Глава Католицької Церкви на самому престолі підписав Апостольське напоумлення за підсумками Синоду, присвяченого молоді, вручаючи його Пречистій Діві, для дому Якої він подарував золоту троянду.
Християнський портал КІРІОС за матеріалами Радіо Ватикан