Йде собі пустелею чоловіків, аж раптом чує:

 - Підніми жменю камінців, поклади їх у кишеню і назавтра воднораз пошкодуєш і зрадієш.

 Чоловік так і зробив. Нахилився долі, згріб жменю камінців і поклав їх у кишеню. Наступного ранку він сягнув до кишені і знайшов там діаманти, рубіни, смарагди. Він і радів, і шкодував. Радів, що таки підняв ті камінці, але шкодував, що не взяв більше.

 Так само є зі Словом Божим.

Джерело: "Жменя Камінців" (Браян Кавано)