Батько проповідника і богослова Нормана Вінсента Піла розповів йому історію про свого знайомого - журналіста, що висвітлював кампанію Вільяма Маккінлі, коли той балотувався на президента США. Редакція газети, в якій працював журналіст, виступала категорично проти цієї кандидатури, тож журналіст отримав завдання сісти на той самий поїзд, що й Маккінлі, і під час подорожі назбирати про нього якнайбільше негативних історій.

 Спершу журналіст так і робив. Та от одного холодного дня, скулившись на зеленій оббивці неопалюваного вагона, він заснув. Саме в цей час повз нього проходив Маккінлі. Зупинився, зняв свого плаща і накрив ним сонного журналіста. Коли той прокинувся і побачив, що сталося, то звільнився з роботи. Він не міг більше очорняти таку великодушну людину, яка на огуду відповіла добром.

Джерело: "Жменя Камінців" (Браян Кавано)