Серйозно спитайте себе, що варто їсти ?

Мабуть, найважливіший крок на шляху до того, щоби навчитися іти слідами Ісуса і їсти так, як їв Він, можна узагальнити двома головними запитаннями:

  1. Чому я це їм?
  2. Чи їв би це Ісус?

Якщо ви зможете чесно відповісти на ці запитання про кожен кусень їжі, який кладете собі до рота, то вам доведеться визнати дві головні істини щодо свого способу життя:

Істина № 1: Більшість того, що ми їмо, потрапляє до нашого столу внаслідок необґрунтованого, немудрого і здебільшого несвідомого вибору продуктів.

Істина № 2: Більшість того, що ми їмо, – це, найімовірніше, зовсім не те, що їв би Ісус, якби Він був на нашому місці.

Я закликаю вас серйозно обміркувати, що ви їсте і чому. Наші спогади переважно працюють проти нас, коли йдеться про розумний вибір їжі.

Особисті вподобання у харчуванні формуються, по суті, упродовж перших чотирьох-п’яти років життя. Інакше кажучи, решту свого життя ми, імовірно, будемо віддавати перевагу тому, чим мама і тато годували нас у малечому віці. Нам часто хочеться, щоби наша їжа мала барви, текстуру, запах і смак харчів, які відомі нам з дитинства. Ми можемо підсвідомо пов’язувати ці страви з веселими безтурботними днями, коли ми ще не знали тривог і горя.

У дорослому віці люди пам’ятають пахощі і смак торта, морозива, плитки шоколаду, піци, гамбургерів, хот-догів та інших страв, якими їх зазвичай годували в дитинстві. І коли ці запахи долинають до них, їм годі стриматися. Просто погляньте на страви, які пропонують на місцевих та столичних ярмарках, і людей, що стоять у довгих чергах за ними!

Ми їмо здебільшого за звичкою. І чимало наших звичок, пов’язаних з їжею, – це погані звички.

Ми маємо погану звичку їсти сильно перероблені продукти

Переважно ми називаємо їх напівфабрикатами. Але насправді всі напівфабрикати – це інтенсивно перероблені продукти.

Майже десять тисяч нових видів перероблених продуктів харчування щороку з’являється у Сполучених Штатах. Приблизно дев’ять із десяти не здобувають популярности – але не через гірші поживні якості, а через брак успішного маркетингу4. Іншими словами, ми споживали б іще більше інтенсивно перероблених продуктів, якби мали досить інформації, щоб їх спробувати!

Як лікар я твердо переконаний, що американське «швидке харчування» і його залежність від перероблених продуктів – це головна причина епідемії важких недуг, яку ми нині спостерігаємо в нашому суспільстві. Оці важкі хворобливі стани посідають п’ятнадцять перших місць у списку: ожиріння, проблеми з серцем, рак, діябет, гіпертензія, високий рівень холестерину, синдром дефіциту уваги, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, жовчнокам’яна хвороба, дивертикульоз, дивертикуліт, артрит, синдром хронічної втоми, фіброміялгія і шкідливі звички. До цього переліку можна долучити майже всі інші дегенеративні недуги. Важко знайти сім’ю, яку не зачепила б одна з цих хвороб. Але водночас непросто відшукати родину, що не споживає чимало фаст-фуду і великої кількости переробленої їжі.

Лише уявіть: три найчастіше споживані харчові продукти в Америці – це білий хліб, кава і хот-доги!5 Американці цілком можуть виявитися найбільш перегодованим і водночас недогодованим народом на землі. І діти, і дорослі у США віддають перевагу великій кількості продуктів з «порожніми» калоріями – тим, що мають масу, але позбавлені справжньої поживної цінности для людського тіла. Чипси і газована вода, білий хліб і картопля фрі, крекери і печиво, крупи з високим умістом цукру і   маргарин – це лише кілька головних винуватців споживання «порожніх» калорій.

То що ж недоброго у «швидкій» і переробленій їжі? Її споживання призводить до раціону, що містить надмір цукру і соли, шкідливі види жиру і харчові додатки. Коли ці продукти поєднуються з нездоровим відсотком м’ясних і молочних продуктів – також звичних для американського харчування, то клопоти зі здоров’ям не забаряться.

Ми спостерігаємо цю проблему, не лише читаючи лабораторні й патологічні висновки, а й дивлячись на об’єми тіла у клініках і приватних лікарських приймальнях. Ми бачимо, що чимраз більше дорослих американців або мають суттєвий надлишок ваги, або жахливо ожирілі. Справді, половина всіх мешканців США тепер підпадає під ці дві категорії. Також ми бачимо тривожну кількість дітей з надлишковою вагою або ожирінням – майже кожен четвертий – і дедалі більше дітей та дорослих, які страждають від діябету другого типу, що безпосередньо пов’язаний із режимом харчування.

Чи відомо вам, що авіякомпанії і спортивні стадіони почали здійснювати масштабні реконструкції лише тому, що чимраз більший відсоток населення має надлишкову вагу? Віднедавна вони встановлюють більші сидіння.

Статистика розповідає нам, що приблизно половина всіх американців, котрі живуть нині, помруть від серцевих хвороб, а приблизно третина у певний час захворіє на рак.

До того ж Америка експортує свою проблему. Тамтешня мережа ресторанів швидкого обслуговування розрослася по цілій земній кулі. І що більше таких закладів і точок продажу з’являється в інших країнах, то поширенішим стає ожиріння серед їхнього населення. Від 1984-го до 1993 року кількість ресторанів швидкого обслуговування у Великобританії зросла майже вдвічі, як і поширеність ожиріння6. За минуле десятиліття число підлітків із надлишковою вагою в Китаї потроїлося – за цей час було завезено і спожито величезні обсяги західних харчів. У Японії молодь і навіть чимало старших людей відмовляється від традиційного національного столу і з городини, соєвих продуктів, риби та цілого рису на користь іншого способу харчування. Як наслідок, чисельність випадків ожиріння серед японських дітей збільшилася вдвоє7.

Небезпека «порожніх» калорій не тільки у відсутності поживної цінности для тіла, а й у тому, що вони позбавляють організм важливих речовин, які він здатен засвоювати.

У багатьох випадках жадоба до їжі – це ознака браку поживних речовин. Наприклад, прості цукри і багато перероблених продуктів бідні на вітаміни групи В. Споживаючи перероблені харчі і багато цукру, ми загалом відчуваємо брак цих вітамінів, а відтак, не одержавши їх, схильні споживати ще більше вуглеводів, сподіваючись, що вони постачать нам необхідні поживні речовини.

Ми маємо погану звичку їсти надмір цукру та інших солодощів

Пересічний американець за минулий рік спожив приблизно 68 кілограмів цукру. Кількість спожитої сахарози, або білого столового цукру, насправді падає, але натомість зростає споживання підсолоджувачів, таких як кукурудзяний сироп з високим умістом фруктози. Окрім кукурудзяного сиропу, який додають до багатьох безалкогольних напоїв, на етикет­ках перероблених і солодких продуктів з’являється чимало інших цукрових складників: фруктоза, глюкоза, декстроза, сахароза, ячмінний солод, буряковий цукор, рисовий сироп і мед. До цукрових спиртів, що мають солодкий смак, але не так легко засвоюються, як цукор, належать сорбіт, манітол і ксиліт. Часто їх пов’язували з метеоризмом і діяреєю.

Підсолоджувачі, у тім числі і штучні, зокрема «Нутрасвіт», сахарин і «Спленду», також додають до продуктів – а надто тих, що мають на етикетці напис: «Не містить цукру».

«Нутрасвіт», або «Аспартам», – це, безперечно, найпопулярніший підсолоджувач в Америці. Він майже у двісті разів солодший від столового цукру. «Нутрасвіт» містить дві амінокислоти: фенилаланін і аспарагінову кислоту, а також метанол. У тілі ці елементи виробляють речовини, що ідентичні за своїм складом з метиловим спиртом і формальдегідом (так, бальзамічною рідиною). «Нутрасвіт» пов’язували з головним болем, запамороченням, поведінковими змінами, проблемами зі сном, зоровими недугами, змінами настрою, дзвоном у вухах, сум’яттям, мозковими відхиленнями та вродженими аномаліями. Його не рекомендують вагітним жінкам і годувальницям, а також малюкам віком до шести місяців8.

Сахарин – це ще один штучний підсолоджувач, що доступний понад сто років. Він у триста-сімсот разів солодший від сахарози. Зазвичай після нього лишається гіркий посмак.

Споживання великих доз сахарину пов’язують із раком сечового міхура у піддослідних тварин.

Широко розповсюджують  найновіший штучний підсолоджувач – «Спленду», або сукралозу. Її виробляють, хлоруючи сахарозу. Не існує жодних тривалих досліджень «Спленди», як стверджує «Медичний лист з питань наркотиків і терапії» її «довготермінова безпечність невідома». У більшости європейських країн сукралозу лише вивчають, але вже широко розповсюджують у Сполучених Штатах. Експерименти на лабораторних щурах, мишах і кроликах продемонстрували що сукралоза може спричиняти чимало проблем: сорокавідсоткове звуження тимуса, збільшення печінки й нирок, атрофію лімфатичних фолікулів у селезінці і тимусі, збільшення ваги сліпої кишки, зменшення швидкости росту, зменшення кількости еритроцитів, гіперплазію тазу, продовження періоду вагітности, викидні, зменшення ваги плоду і плаценти, діярею9.

Виявилося, що майже всі ці хімічні підсолоджувачі, а надто «Нутрасвіт», можуть викликати звикання. Було опубліковано не одне повчальне дослідження, науковці дійшли висновку: що більше дієтичних напоїв споживає особа, то більше вони їй смакують. І один з парадоксів, пов’язаних із цими підсолоджувачами, полягає в тому, що їх дедалі часті­ше пов’язують зі збільшенням споживання цукру. «Нутрасвіт» особливо яскраво демонструє цю тенденцію зростання потягу до цукру.

Ми споживаємо аж надто багато додатків у продуктах харчування

На перероблених продуктах часто пишуть, що їх збагачено вітамінами чи мінералами. Але рідко ці вітаміни й мінерали мають форму, яку легко засвоює людське тіло.

Що ж насправді додають до переробленої їжі? Цукор та інші підсолоджувачі покращують смак і подеколи викликають звикання до їжі. Підсолоджувачі належать до найпоширеніших харчових додатків, їх споживають у величезних обсягах, часто застосовують у виробництві тортів, пирогів, газованих напоїв і сухих сніданків.

Ароматизатори додають для того, щоби покращити смак або часом навіть створити його. Наприклад, більшість продуктів, що позначають як «суничні», узагалі не містять суниць! Понад дві тисячі різних ароматизаторів сьогодні доступні на ринку: із них понад півтори тисячі - синтетичні і лише приблизно п’ятсот – натуральні.

Барвники використовують, аби покращити візуальну привабливість.

У багатьох випадках для поліпшення текстури і смаку додають сіль і гідрогенізовані жири. Особливо це стосується продуктів із написом «зі зменшеним умістом цукру» або «без цукру». Часто перероблені продукти з такими етикетками зовсім не мають пониженого вмісту калорій – цукор просто замінюють більшою кількістю жиру.

Консерванти додають, щоб подовжити термін зберігання.

Фактично понад три тисячі різних додатків постійно кладуть до наших продуктів.

Дозвольте мені запевнити вас: Ісус не їв переробленої їжі, надміру цукру і всіляких додатків. Його харчування ґрунтувалося на біблійних принципах, що зосереджені на здоров’ї і цілісності фізичного тіла. Я на сто відсотків переконаний: якби Бог сьогодні проголосив біблійні закони харчування, то оте «не їстимеш» стосувалося б перероблених продуктів, насичених цукром, гідрогенізованим жиром, сіллю і додатками.

Читайте також: Що їв би Ісус Христос?

 

4Andrew Barry, «Таке a Whiff: Why International Flavors and Fragrances Look Tempting Right Now», Barrons, 20 July 1998.

5Patrick Qufflin, Beating Cancer with Nutrition (Tulsa, Oka.: Nutrition Times Press Inc.), 1998.

6Gleick, «Land of the Fat».

7Згідно з даними міністерства освіти Японії.

8 Robert A. Ronzio, The Encyclopedia of Nutrition and Good Health (New York: Facts on File, Inc., 1997), 34.

9 Joseph M. Merdcola, D.O., The Potential Dangers of Sucralose, http://www.mercola.com/2000/dec/3/sucralose_dangers.htm