«Істинно кажу вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете Його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло Моє їсть і кров Мою п’є, той живе життям вічним і Я воскрешу його останнього дня» (Йо 6, 53-54).
В Його Тілі тамується голод наш, в Його Крові вгамовується спрага наша. І кожний раз, як ми приступаємо з вірою, страхом і покорою до Тайни Євхаристії – ми зв’язуємо себе з Ісусом. Його Кров проливається в нас і ми освячуємось добром. «Хто споживає тіло Моє і кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому». Тоді людина стає одним цілим з Богом, вона зв’язує себе з Ним.
Господь істинно закликає всіх до участі у прийнятті Його Святої Тайни для очищення від гріха та провини, що може осушувати серце і обтяжувати помисли. Пресвятая Богородиця з Меджугорії звертається до нас із Господнім закликом любови, в якому Вона говорить нам про речі, які є вічними та безцінними і які здатні зробити наше життя достойним. Мати Божа розповідає про Молитву з серцем, Євхаристію, Біблію, Піст та про Тайну Сповіди. Про 5 обітниць, без яких життя не є життям. В них віддзеркалюється існування людської гідности, вірності та любови.
Неможливо любити Бога, визнавати Його верховенство, не виконуючи Божих законів і не живучи у чистоті... Принаймні, у тій мірі, яка дана людині, бо досконалости людської не існує. Ми грішні… Тому, приступаючи до Святого Причастя, – ми зцілюємось Господом. Він лікує наші гріховні недуги і промовляє словами любови: Моя дитино! Ти прийшла сьогодні до Мене знову. Ти бажаєш пити для повного одужання. Ти визнаєш Мою Божественну силу, тому оживу тебе. Твоє серце вже чисте. Іди і прийди до Мене знову, Я чекатиму!
І так щоразу… Господь кличе нас, Він бажає наповнити наше нутро Своїм Тілом і благословити нас. Ми ж приймаємо Його, або відхиляємось. І віддаляємось ми від Ісуса не лише тому, що не приступаємо до Причастя, а, найперше, тому, що грішимо. Подекуди, грішимо так тяжко, що думка про Євхаристію є неможливою, недопустимою! Бог – святий, досконалий і немає неправди в Нім. Ми ж, поганини, і з нашими щиросердно невисповіданими, нерозкаянними - через священника – пороками й провинами не можемо йти на зустріч до Ісуса, бо ми - брудні, Господь – сама чистота! Той, хто житиме Христом – той житиме життям вічним і того Господь воскресить після смерті задля нового життя, але вже на Небі.
Приймаючи Тіло і Кров нашого Царя, ми усвідомлюємо своє духовне одужання, розуміємо, що зійшли з дороги, яка веде на погибель, і хочемо йти дорогою праведности. Нас не обтяжють вже минулі негідні діла чи помисли. Ми - здорові та світлі. Ми - повні Бога!
Таке життя заповів нам Отець Небесний, віддавши нам Свого Сина, Який помер за нас на хресті, помер за наші гріхи, за наше блудне життя. Терпівши за кожного з нас, Він лише просив Батька про одне: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк. 23, 34). В годину Своєї смерті Ісус далі молився за нас. Несамовитий біль виснажував Його та ламав, а Він - далі думав про кожного з нас.
Що ж нам тепер слід зробити для Господа? Для Бога найбільшою радістю буде те, що ми прийдемо до Нього. В хвилини смутку та тривог, болі та відчаю ми повинні пам’ятати, які ми особливі в очах нашого Бога. В такі моменти життя дуже важливо упокорювати себе, не вдаватись до марних та неправдивих утіх життя. Натомість прийти до Ісуса, сховатись під Його хитон і тихо молитись. Тоді життя буде завжди чистим та мирним. Ми будемо готові приймати Тіло і Кров Господа все частіше. А це означає, що ми на дорозі Правди і не зійдемо з неї повіки! Пам’ятаймо святі слова: «Я – хліб живий, що з Неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, це – тіло Моє за життя світу» (Йо 6, 51). Тіло Бога за життя світу… За життя твоє, моє, його і її. За життя кожного, хто бажає жити Богом і хто ще про це не відає.
Дорога молоде! Це ж нам усім Христос подарував Тайну Святого Причастя! Осягніть її! Живіть цим тісним зв'язком з Богом, щоб ваша доля подальша складалась з легким диханням, без хрипів, без криків суму та болю! Усвідомте, все це можливо лише в Бозі! Це - одне з найбільших дарів, яким може жити особа! А молода особа... Нам же ж потрібна сила і віра, щоб жити на цьому світі! І найперша наша сила - у причасті з Христом!
Живи чисто та смиренно. Живи так, щоб бути достойним у прийнятті Тіла і Крові Господа! То є дуже великий здобуток у житті! Подумай, друже! Що краще для тебе: відпити із Чаші Життя, припасти до Бога у Тайні Євхаристії, чи відпити із тріснутої склянки злого, яка ніколи не буде наповнена життям, бо розколена вона гріхом.
Анастасія Колосовська