bahatstvoТак буває з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. Лк. 12, 21

Кожного разу, коли ми роздумуємо над багатствами та щедротами світу, важливо перш за все пам’ятати, кому належить все це, хто є Творцем земних благ. Свідомий християнин знає, що Господь – Сотворитель наш! Відтак, лише Йому і належить влада над скарбами світу. Ми можемо це лиш використовувати, жити з допомогою матеріальних благ. Бо гроші та речі – добрі слуги, але погані пани! Та, на превеликий жаль, якраз ми і не задумуємось над всією небезпекою багатства.

Багатство, як пісок, що просочується крізь пальці і губиться. Так само губиться твоя душа при постійних думках про статки. Багатство – це фортеця на піску - не міцна, не стоятиме вічно. Хвилі житейського моря можуть зруйнувати її стіни. Тому, чи варто так клопотатись про земні статки?!

Так, бути заможним не означає гріх чи щось негідне. Гріхом є те, як людина може зажерливо жити у багатстві своїм, не думаючи про те, яка тінь себелюбства супроводжує її. «Отак, як тінь, ходить чоловік, лише даремне він непокоїться, збирає скарби, і не знає, для кого він збере їх» (Пс. 38). Людина шукає розкоші, нагромадження своїх маєтків, влади і визнання, думаючи, що то є звичним процесом вдосконалення власного безтурботного життя, де не стрінуться їй злидні. Звичайно ж, людина переймається добробутом своєї родини, бажає задовольнити потреби, які необхідні для існування. І це оправдовує її. Але, мовити не про це хочу…

Річ в тому, що більшість з нас, живучи в достатку, – не живе з Богом. Не прямує дорогою, яка обіцяє вічне життя, яка є тим правдивим і єдиним скарбом на Землі. Людина задовольняється своїми грішми, збирає для себе багатства, натомість не багатіє у Господа. Не має на то часу, взагалі не думає про те, що для Господа важливо, як ти прожив своє життя на землі. Сюди ж належить і те, як ти користав своїми статками, чи зміг подолати подекуди їхній згубний вплив. І чи думали ми над тим – «Яка користь людині, що ввесь світ здобуде, себе ж саму погубить чи пошкодить» (Лк. 25). Де ж бо є то щастя, якщо людина за нього саму себе занапастить? Тоді статки вже не є радістю, це вже похіть, бажання мати більше і більше. «Жити на широку ногу», ніколи собі ні у чому не відмовляти, нажаль, стало девізом багатьох людей.

Щоб ніколи не зустрітися зі згубним багатством – слід пам’ятати про «хворобу духовної пустки у серці»: недуга, яка висушує до знемоги храм Святого Духа, що є у нас. Як наслідок - ні багатства, ні святості.

Так, Господу не потрібні наші маєтки, Йому потрібне наше відкрите серце, глибокої віри душа. Це для Нього і є справжнім багатством, яке може мати людина! І лише шляхом праведності ми зможемо збагатіти у Бога. Життя людини не залежить від нагромаджених заощаджень власної кишені, ми не зможемо забрати ці банкноти зі собою у вічне життя. Там вони нікому не будуть потрібні, будьте певні! І нікому ви не скажете: «Дивись но – це те, чим я жив ціле життя, заради чого я жив, чого все життя прагнув і що отримав!» Тобі ж у відповідь прозвучить:

Про що мовиш ти, людино? Справжнього багатства ти не осягнув, бо то не діло було заробити купу грошей! При своїх трудах, де кінцем для тебе були гроші та слава – ти забув, що все це дав тобі лише Я. Через гроші ти забув, що означає багатіти в Мені!

Ми можемо важко трудитись заради того, щоб прожити. Але Богу не потрібний такий труд, який не принесе плоди чи який забере у людини найперше гідність та честь. Як відомо, багато людей стверджують, що не моляться і не ходять до Церкви, бо просто не мають часу. Але ж кожна робота повинна супроводжуватись молитвою, думкою про Бога. Навіть щире взивання Його імені - це також молитва!

Не можна виправдовуватися браком часу, коли це стосується Господа. Він наш найперший Друг, Помічник, Розрадник. Він – наш Спаситель, і багатіти в Нього – це велика благодать. Мине час і ти не зчуєшся, як зрозумієш, що важливо збирати саме небесні скарби, а вже потім – земні.

Нехай Пресвята Богородиця все життя перебуває з нами у наших намірах здобути Господні блага!

Джерело: dyvensvit.org

ТОП статей читають:

жовт. 15, 2019 114

Дерево турбот