«Тому, коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове»
(2Кор. 5:17)
Життя з Богом, навіть у Ньому – неабияке життя. Важко озвучити вихвалянням таке буття, воно неймовірне. В такому житті не може бути страшних тривог чи пекельного болю: Бог не попустить тобі ніколи тих мук, які ти, людино, не зможеш подолати. Але, те що ми називаємо "стражданням", Господь називає «Ти мені потрібен»! Так, Йому потрібна наша тверда віра й довіра до Нього і в Його діла. В Бозі - наша сила, без Нього ми просто немічні, бо ми - вихідці Бога і самі собі не належимо. І чого ми варті, якщо спільної любови не будемо мати?
Пройнятись любов’ю Христа – означає бути новим створінням, дуже милосердним, Йому слухняним і покірним. Стати Його послідовником - справа досконала для людини, оскільки ми всі – носії якогось послання. І послання то – головним чином, діяти на благо людям, вносячи власну лепту добра для них, - подібно до того, як робив Ісус. Але, в міру своїх людських можливостей та прагнень. Бо уподібнитись до Господа – можливо, але лише Він досконалий, ми ж грішні, і тому не можемо своєю силою піднестися до Нього. А тому маємо ту силу просити саме у Нього. Життя з Господом – нове життя, яке приносить більш стиглі плоди для тебе самого вже на самих початках. Це - оновлення душі, очищення серця та думок. Ти вже не той, ким був вчора, ти - прийдешня правда в Бозі. Ти живий, дихаєш на повні груди, бо коли ти з Ним – тебе вже не душать спокусливі та брехливі омани, які просто нівечать твою тілесність і помисли.
Бруно Фереро дуже гарно висловлюється тут: «Коли тобі важко, коли життя приносить прикрощі, не забувай ким ти є: особливою і неповторною людиною, улюбленою Бога і всіх тих, хто є поруч з тобою». Важливо завжди пам’ятати про цінність того, що маєш і що можеш дати іншим, наскільки високо ціниш свій дар життя з усіма його радостями та смутками; тоді негаразди, разом із присутністю Бога, минають легко. Головне цілком віддатись Йому, уповаючи на ласку Господню, і не боятись, бо Всевишній добре знає, що чинить з нами. «Ось я - слугиня Господня, нехай зі мною станеться по слову Твоєму» (Лк 1, 38). Нехай кожен з нас стане на службу до Бога, віддаючись Його Серцю шляхом палкої молитви, яка линутиме ізсередини нутра, часто вдається до Тайни Сповіді та Євхаристії, підносячи себе до Бога все вище і вище. Служити Богу не означає бути рабом тяжкої фізичної праці; це - перш за все, праця душі і твого серця, а вона – найважча, бо жити глибокою мораллю для багатьох, а особливо невіруючих, людей складає труднощі, а висока мораль – високо і ціниться у Бога.
Життя у Христі – це і сильна покора і чисте смирення, це те, чого нас вчить Сам Ісус від самого початку Свого приходу на Землю. І хто чує Його слова, прислухається, нехай не все життя, нехай тільки починає, але зробить це, тоді він і зрозуміє своє призначення у житті, знайде себе і оновиться у житті з Богом. Адже, час не має значення, коли людина шукає Правду.
Віра настільки може змінити нашу людську долю, що коли ти прокидаєшся нового ранку, навіть серце тріпоче інакше, очі помічають те і тих, на що і кого спершу ніколи не споглядали, чують звуки радости довкола, а не сурми тривог. І все тому, що Голос правди промовляє до них, кличе у нові путі незвіданого, але такого милого і доброго!
Люди, які віддаються в руки Богу, насправді дуже різняться від тих, хто хитається у вірі до Творця. Хоча вони і скажуть: «так, я вірю в Бога», але думають вони про Нього лише як про Того, Кому належить творіння Всесвіту, і все. Не сприймають Його наук, любови до нас, опіки та застережень. Якщо не вкрав, не вбив – значить без гріха, але як далеко вони всі від Божої істини, від того, як часто піддаються хибним спокусам: похіть, перелюб, злоба, ненависть, жадоба, владолюбство, зловживання алкоголем, наркотики. Молитись і жити такими прогрішеннями й переступами – не є життям у Христі.
Тому варто добре роздумати над справжніми радостями існування і розпізнати Істину, яка врятує тебе, людино, від негідних діл, які знівечать і тілесність, а найстрашніше – духовність!
Пресвятий Божий Душе! Наше серце і розум просвіти і зміцни Істиною та допоможи нам дістатися Неба і знайти свій притулок у Сині Божому й Господі нашому Ісусі!
Анастасія Колосовська