Правда про стриптиз
Дехто вважає стриптиз за мистецтво танцю, хтось - за один із видів танцю, інші сприймають його як самовираження чи додатковий спосіб заробляння на хліб насушний, ще інші люди впевнені що це розбещення, розгнузданість, зло, чи аморальна гидота.
Одним людям подобається його виконувати, іншим споглядати на танець оголеної особи, є люди, які індиферентні до цього дійства, а є ті, яким не байдуже і які активно виступають проти цього.
Однак постараймося дослідити це нашуміле явище – СТРИПТИЗ.
Стриптиз (від англ.striptease, - роздягатися + to tease – дражнити, дратувати). Тепер задумаймося, чи ми бажаємо, щоб нас хто-небуть дратував, а може ми самі хочемо когось дразнити? Де тут вбачається розвага? Де тут моральність та естетичність? Дослідимо історію та коріння стриптизу, як він виник та яке його першопричинне призначення.
Варто зауважити , що стриптизу вже більше тисячі років і початково він виник, як язичницький та єретичний ритуал поклоніння древнім богам в Індії, де дівчат-танцівниць (баядер) виховували жерці , а їхні ритуальні танки носили яскраво виражений сексуальний характер. Згодом ці ритуали запозичили древні єгиптяни, де без таких танків не проходило жодне святкування.
Одже, хто ми є? Ми язичники чи єретики, а можливо - індіанці чи єгиптяни? Хіба ми у первісному столітті живемо і кому ми жертви приносимо? Як нам, християнам, на це реагувати, як поводитись? Ми ж своєму Богові не можемо принести таку жертву, адже Йому потрібен дух впокорений і серце чисте, а не танець оголеного тіла. А якщо не Господу Богу приносимо, то кому?
Все що є у цьому світі не постає саме по собі, завжди хтось за чимось стоїть та підживляє у свій спосіб ту чи іншу справу. А якщо за стриптизом точно не стоїть Господь Бог, оскільки Він про це ніколи нічого не говорив і не заохочував, та й із чисто людської точки зору, стриптиз не приносить жодної користі ні душі ні тілу, то швидше за все за ним стоїть сатана. Саме він, як майстер всякого нечистого та ганебного діла, ходить, як про це пише Святе Письмо, «… неначе лев рикаючий і шукає кого б пожерти» (1Птр.5.8). А жере диявол людські душі через такого роду діяння та ніяк не може насититись. Хто хоче з нас бути кормом?
Це ж логічно якщо розгнузданість не від Бога, то автоматично від злого. Пригадаймо собі прикру історію з Біблії, коли для царя Ірода Соломея отримала голову святого пророка Івана Хрестителя за допомогою спокусливого танцю. Ось і ціна стриптизу.
Наша Ненька Україна переповнена стриптиз-клубами та навчальними школами стриптизу, навіть влаштовуються чемпіонати із стриптизу. Перша чемпіонка України по стриптизу була дівчина із псевдонімом «чорний ангел». Ото дожилися! Тут розцінюймо самі, яка моральна оцінка цього дійства і цього псевдоніму, яке у нас майбутнє та що ми плекаємо. Ісус сказав: «Виплекайте дерево добре, то й плід його добрий; а посадіть дерево погане, то й плід його поганий. Бо дерево пізнається з плоду» (Мат. 12.33)
Не менш духовно деградують і ті хто споглядає на стриптиз, тобто на роздягнуте публічно тіло другої людини. Що ж воно таке це наше тіло, звідки воно в нас і яка його функція? Звернемось до авторитетного джерела Церкви – Біблії: «Хіба ви не знаєте, що ваше тіло то храм Духа Святого, що живе Він у вас, якого від Бога ви маєте?» (1Кор.6.19) А ми легковажимо та цим самим руйнуємо цей храм Божий і не боїмося кари. А яка буде кара? «Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує того, бо храм Божий святий, а ним є ви»(1Кор. 3.17)
Людина бажає милувати своє око ганебним видовищем; на що їй відповідає Христос: «Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде!» (Мат.6.22–23) Згодом ми нарікаємо на кого завгодно лиш не на себе за те, що у нас збільшуються насилля, збоченість та зґвалтування.
Тому радше щось робімо із цією бідою народу із цим прогресуючим злом, кожен у свій спосіб який може, щоб ми не деградували до кінця та не були переможені. Молімось та чуваймо, щоб не увійти нам у спокусу. Зуміймо зрозуміти, побачити та почути загрозу. Бдьмо уважні, щоб колись нам Бог не сказав: «Бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, – щоб Я зцілив їх» (Мат.13.15-16)
Для християнського порталу КІРІОС, Юрій Свищ