«Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим,
та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав:
Блаженніше давати, ніж брати!»
(Дії 20: 35).
Україна – це ти і я. Це наші діти, батьки, друзі, знайомі. Це міста і села. Це історія, сучасність і майбутнє.
Сьогодні наше небо вкрите хмарами, а завтра – здається сірим і туманним. Зло окутало нас ззовні і намагається проникнути всередину. Зло – це гріх, це кровопролиття, це війна. Аналізуючи події, які відбуваються в Україні, бачимо, скільки болю і страждань вони принесли великій кількості людей, серед них і діти… Наші діти!
Кому вірити, чого чекати, на що надіятися? Страх починає сковувати наш розум і тверезе мислення відходить за межі свідомості. Ми починаємо піддаватися паніці й бачити навколо себе ворогів.
Це і є план зла, яке хоче переконати нас бачити світ у такій викривленій реальності, …але насправді дійсність є іншою.
Наша країна, а отже люди в ній, незалежно від місця проживання: чи то захід, чи схід, чи то південь чи північ, чи центр, відзначається своєю добродушністю, доброзичливістю, готовністю допомагати.
Саме тому зараз важливим є показати самим собі і всьому світу те, що ми є щирими і готовими дарувати безкорисливу любов нашим ближнім, як чинив та навчав наш Спаситель. У Святому Письмі читаємо: «Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!» (2 Кор.9:7)
І насправді, ми в силі це зробити, я в це вірю і хочу, щоб повірили і ви. Для цього треба зовсім не багато – просто огорніть Україну, а отже один одного любов’ю. Принесімо радість і посмішку, хоча б на мить іншій людині. Допоможімо один одному відчути підтримку, доброзичливість та розуміння. Не дивлячись на місце проживання, на національність і релігію, на мову, якою розмовляємо – Україна в нас одна і вона, як мати, любить усіх без винятку. Скажімо один одному слова любові і весь світ стане добрішим.
Приймімо благу вість у своє серце. Скажімо ТАК миру, добру і любові!
Для участі в ініціативі потрібно подарувати незнайомій людині листівку, якусь дрібничку (шоколад, квіти...), і обовязково щиру посмішку і теплі слова!