Наукова конференція «Правобережна Україна на переломі XVII–XVIII століть», що відбудеться 3-4 червня Києві та Радомишлі, присвячена важливій еклезіальній, культурній і суспільній події в ранньомодерній історії Україні –Житомирській унії 1715 року Правобережної України з Римським Апостольським престолом.
«Остання третина XVII – перша чверть XVIII ст. є одним із найменш вивчених періодів в історії України. Між тим саме в цей час на неозорих просторах Східної Європи – від Києва на півночі до Запорізької Січі на півдні й від Холма на заході до Полтави на сході, відбувалися динамічні культурні, соціальні й релігійні процеси, які можна окреслити поняттям «друге руське (українське) культурно-релігійне оновлення»», – розповідає декан Гуманітарного факультету УКУ, проф. Ігор Скочиляс.
Житомирська унія 1715 року символізувала інституційне об’єднання під омофором Унійної Церкви «руської нації» в українських землях Речі Посполитої. Творцем Житомирської унії творцем був визначний інтелектуал і культурний діяч, київський митрополит Лев (Кишка, 1714-1728). Архипастир у 1714-1715 рр. скликав у Житомирі на Поліссі два собори Київської митрополичої архиєпархії, на яких парафіяльні священики, настоятелі монастирів східного обряду та протопопи-намісники ухвалили колеґіальне рішення про сопричасну єдність з Римом та входження Правобережної України до складу Унійної Церкви.
Наукові сесії – «Київ та українська культура в постмогилянську добу» та «Українська Церква по обидва береги Дніпра» – будуть присвячені компаративному аналізові особливостей розвитку православного й унійного богослов̕я в постмогилянську добу. Такий підхід дає змогу предметніше співставити спільні/відмінні риси соціокультурного розвитку «Унійної Руси-України» й козацького Гетьманату, зокрема за часів Івана Мазепи (1687-1709). На думку проф. Наталії Яковенко, містичний світ цього середовища був «помітно латинізованим». Ще виразніше повернення України «обличчям до Заходу» на переломі XVII–XVIII ст. виявляється у діяльності Василіянського чину, представники якого – монахи-уніати, на переконання проф. Ігоря Скочиляса, «зуміли кодифікувати майже столітній досвід Slavia Unita в єдності з Римським Апостольським престолом»».
Інший тематичний блок дослідницьких проблем присвячений питанню переходу в 1685-1686 рр. Київської православної митрополії під омофор московського патріарха. Адже досі зустрічаємо тлумачення, що це «невпинний занепад» постмогилянського благочестя на Лівобережжі. Новаторські студії сучасних істориків, які зосереджують увагу на внутрішньому житті Української Православної Церкви, засвідчуть, що принаймні до кінця XVIII ст. київське православ̕я залишалася складовою києвохристиянського світу.
4 червня конференція продовжить свою роботу в Радомишлі. Це мальовниче містечко на Житомирському Поліссі було фактичною «столицею» Унійної Церкви впродовж 1747-1795 рр. та резиденцією київських митрополитів.
На відміну від київської сесії, у Радомишлі головна увага доповідачів буде зосереджена на реґіональних вимірах релігії й культури Правобережної України. Впродовж XVIII ст. релігійна культура розвивалася тут значною мірою під впливом унійних ідей і практик.
Організатори заходу – Гуманітарний та Філософсько-богословський факультети Українського католицького університету в співпраці з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» і Київською архиєпархією Української Греко-Католицької Церкви,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на прес-службу УКУ та прес-службу Київської Архиєпархії УГКЦ.
Конференція відбувається в рамках навчально-дослідної програми «Київське християнство» та за підтримки публічного проекту «Соборна Україна та Київська традиція», доброчинцями якого виступили українські меценати зі Львова і Києва. Суть проекту полягає в суспільному переосмисленні та популяризації в публічній сфері України традицій київського християнства як складової «Українського Світу».
ПРОГРАМА
КИЇВ, 3 ЧЕРВНЯ (РЕЄСТРАЦІЯ)
9.00–10.30 – Архиєрейська Божественна Літургія в Патріаршому соборі Воскресіння Христового
10.40–12.00 – Урочисте відкриття конференції, Перше пленарне засідання (Патріарший собор Воскресіння Христового, вул. Микільсько-Слобідська, 5)
10.40–10.50 – Вітальне слово Блаженнішого СВЯТОСЛАВА, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького
10.50–11.20 – Вл. Йосиф МІЛЯН, Протосинкел Київської Архиєпархії УГКЦ
Київська архиєпархія УГКЦ: 300 років в єдності зі Вселенською Церквою
11.20–11.50 – Проф. Ігор СКОЧИЛЯС (Український Католицький Університет, Львів)
Житомирський собор духовенства 1715 року та унія Правобережної України з Римським Апостольським престолом
12.00–13.00 – Обідня перерва
14.30–16.40 – Друге засідання «Київ та українська культура в постмогилянську добу» (2-й поверх Музею НаУКМА, вул. Сковороди, 2)
14.30–14.55 – Проф. Наталія ЯКОВЕНКО (Національний університет «Києво-Могилянська академія»)
Йоаникій Ґалятовський і його містичний світ: чи київське православ’я було «латинізуючим»?
15.00–15.25 – Проф. Лариса ДОВГА (Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ) Лазар Баранович, Інокентій Ґізель та Антоній Радивиловський: «Добро» і «благо» в київському богослов’ї другої половини XVII століття
15.30–15.55 – Проф. Ігор СКОЧИЛЯС (Український католицький університет, Львів) Київський митрополит Лев Кишка, Житомирський собор 1727 року та культурно-релігійна програма SlaviaUnita на Правобережжі в першій третині XVIIIстоліття
16.00–16.30 – Загальна дискусія (дискутанти: проф. Вадим Ададуров, Львів; д.і.н. Максим Яременко, Київ)
16.30–16.50 – Кавоперерва
16.50–18.40 – Третє засідання «Українська Церква по обидва береги Дніпра» (2-й поверх Музею НаУКМА, вул. Сковороди, 2)
16.50–17.15 – К.І.Н. Оксана ПРОКОП’ЮК (Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Київ)
Собор Святої Софії та Київська православна консисторія у XVIII столітті
17.20–17.45 – Д.І.Н. Максим ЯРЕМЕНКО (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ)
Бізнес-контакти українського духовенства і мирян («малоросіян» і «поляків») у першій половиніXVIII століття
17.50–18.15 – Проф. Юрій ВОЛОШИН (Полтавський національний університет ім. В. Короленка)
Вихідці з Правобережжя у міському соціумі Полтави XVIII століття
18.15–18.45 – Загальна дискусія (дискутант: д.і.н. Віталій Михайловський, Київ; Проф. Ігор Скочиляс, Львів)
19.00 – Товариська вечеря
РАДОМИШЛЬ, 4 ЧЕРВНЯ (РЕЄСТРАЦІЯ)
(Історико-культурний комплекс «Замок Радомисль»
[Житомирська область, м. Радомишль, вул. Щорса, 15])
7.30 – Виїзд з Києва до Радомишля
9.30–10.00 – Молебен до Божого Милосердя в замковій каплиці Радомишля
10.00–11.00 – Екскурсія в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль» таМузеї української домашньої ікони «Душа України»
11.00–13.30 – Четверте засідання «Релігія і культура Правобережної України»
11.00–11.25 – Проф. Володимир АЛЕКСАНДРОВИЧ (Інститут українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України, Львів)
Релігійне малярство Правобережної України кінця XVII – першої третини
11.30–11.55 – Роман ЗІЛІНЬКО (Національний музей ім. Андрея Шептицького у Львові)
Іконографія святого Йосафата Кунцевича
12.00–12.25 – Проф. Юрій МЕДВЕДИК (Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка)
Українська духовна після в середовищі уніатів на Правобережжі у XVIII столітті
12.30–13.00 – Загальна дискусія (дискутант – Лариса Довга, Київ; Андрій Ясіновський, Львів)
13.00–14.00 – Обідня перерва
14.30–13.30 – П’яте засідання «Унія в Брацлавському і Київському воєводствах»
14.30–14.55 – Проф. Леонід ТИМОШЕНКО (Дрогобицький педагогічний університет ім. Івана Франка)
Київська митрополича єпархія наприкінці XVII – у першій половині XVIII століть: організаційна структура, локальна релігійна культура
15.00–15.25 – Д-р Беата ЛОРЕНС (Жешівський університет) Василіянські монастирі Святопокровської провінції на Правобережжі в першій половині XVIII століття
15.30–15.55 – Д-р Ірена ВОДЗЯНОВСЬКА (Люблінський Католицький Університет Івана Павла II) Мережа унійних парафій у Брацлавському воєводстві в другій половиніXVIII століття
16.00–16.30 – Загальна дискусія (дискутанти – К.І.Н. Олег Дух, Львів; проф. Юрій Волошин, Полтава)
17.00 – Від’їзд учасників конференції