Арх. Євстратій (Зоря):  російським ЗМІ брехати - як дихатиАрхиєпископ ПЦУ Євстратій (Зоря) у своєму блозі на фесбук поділився останніми подіями що стались у світовому православ'ї та  ПЦУ:

Про поминання Предстоятелів за Диптихом

Диптих - офіційний список Помісних Православних Церков у історичному порядку честі, починаючи з Константинопольської. Під час літургії Предстоятель Помісної Церкви на Великому вході поминає Предстоятелів інших Помісних Православних Церков згідно Диптиха.

Такий обов‘язок вказаний і у Томосі: «кожен Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України повинен поминати за давніми переданнями святих Отців наших Вселенського Патріарха, Блаженнійших Патріархів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков, у ряду Диптихів, згідно з канонічним порядком».

Російська Церква входить до числа Помісних Православних Церков і є п‘ятою в Диптиху. Тому поминання її Предстоятеля, оскільки він канонічно не осуджений - необхідне, бо цим, попри існуючі суперечки, засвідчується єдність Церкви. 

Таке поминання принципово відрізняється від того, як поминають патріарха Кирила в Московському Патріархаті - там про нього моляться, як про свого главу, визнаючи цим самим своє йому підпорядкування.

Отже те, що Київський Митрополит, виконуючи свої обов‘язки та на підставі, зокрема, Томосу, згадує ім‘я Предстоятеля РПЦ - не означає згоди з позицією чи діями останнього.

Так само Церква, за наказом Писання, молиться і за владу - хоча влада ця може бути, як у Давньому Римі, і владою гонителів-язичників.

Певною світською аналогією є взаємне визнання держав та їх очільників. Справедливо стверджуючи, що Російська Федерація на чолі з її Президентом - агресор і окупант, Україна не відкидає самого факту, до така держава і її керівник - є. На відміну від таких псевдо-держав, як «ДНР» чи «ЛНР», які жодного визнання не мають і не можуть мати. 

Щодо дійсності Томосу і підписів

Технічно Томос - це є рішення Вселенського Патріарха та Святого і Священного Синоду про автокефалію, внесене у відповідний Кодекс. Грамота, передана у неділю, 6 січня, - публічна офіційна копія для України.

Саме про це сказано в Томосі наприкінці: «цей Патріарший і Синодальний Томос, НАПИСАНИЙ і ПІДПИСАНИЙ в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в ідентичній КОПІЇ Блаженнійшому Предстоятелю Святійшої Церкви України кир Епіфанію і Його Високоповажності Президенту країни пану Петру Порошенку».

Дата на публічній копії для України - рік 2019, місяця січня, 6 числа.

Отже ставити під сумнів дійсність Томосу на тій підставі, що там поки що немає підписів синодальних митрополитів - означає підозрювати Вселенського Патріарха у публічному неправдомовстві. Адже Його Всесвятість поставив підпис на грамоті, засвідчуючи, що в Кодексі Патріархату відповідне рішення вже НАПИСАНЕ і ПІДПИСАНЕ.

Те, що Томос вступив у дію саме з 6 січня, засвідчене не лише і не стільки підписом Вселенського Патріарха Варфоломія (хоча сам по собі цей підпис вже робить грамоту-копію дійсною), скільки літургійним співслужінням з Митрополитом Епіфанієм, як Предстоятелем Помісної Церкви, а не як з рядовим ієрархом.

Хто знайомий з тим, як пильно у Вселенській Патріархії дотримуються певних протокольних традицій, в тому числі в служінні Літургії - не може цього не розуміти.

Тож не слід, як це зараз кинулися робити у російських засобах масової дезинформації, намагатися у технічній деталі знайти чергову зачіпку, щоби повторювати «це неправильні бджоли і вони дають неправильний мед». Бо російським ЗМІ брехати - як дихати. І після того, як 9 січня розпочнеться чергова сесія Синоду і його члени поставлять також підписи під грамотою, - не буде нічого дивного, якщо вони придумають ще якусь брехню, щоби далі доводити, що «автокефалія не справжня». 

Подарунок від Вселенського патріарха 

«Багато покликаних, але мало обраних»

Після вечірнього прийняття з рук Вселенського Патріарха Варфоломія отримав, як і всі ієрархи, що прибули з України, учасники урочистостей у Царгороді - панагію.

Панагія символічна - виготовлена з нагоди Всеправославного Собору (2016 р.) на Криті. Про це свідчить напис на звороті.

І ось яка думка виникла. Мабуть число подарункових панагій відповідало числу запланованих учасників Собору. Але, як відомо, не всі приїхали. Відповідно, частина приготовлених панагій залишилася.

Наша Церква відразу після Собору приєдналася до його рішень і офіційно прийняла їх.

І от тепер навіть у такій дрібній деталі виявилася Божа справедливість, бо «багато покликаних, але мало обраних».

Замість тих, хто зганьбив своє покликання, відкинувши соборне єднання, радістю братньої єдності насолоджуються інші. 

 

Християнський портал КІРІОС за матеріалами блогу Єпископа Євстратія

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ