У Верховній Раді проходить виставка картин «Кірхи України»У Верховній Раді 27 лютого відкрилась виставка картин «Кірхи України», яка cтворена для відображення дружніх відносин між українським і німецьким народами. Унікальні зображення лютеранських храмів експонуються у рамках більш масштабної виставки - «Планета Земля Єдина» (Україна - Німеччина),- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Уніан.

Над серією картин «Кірхи України» працював заслужений художник України, член Національної спілки художників України, етнічний німець Гаррі Руфф. Робота тривала понад 3 роки і приурочина до 500-річчя Реформації. Виставка фокусується на історико-культурному спадку німецьких колоністів в Україні. Відібрані автором роботи передають вікові традиції німецької архітектури, які вже стали частиною української історії.

Про історію етнічних німців розповів почесний голова Ради німців в Україні Георгій Мозер. «Вам, напевно, відомо, що німці в Україні і взагалі в Радянському Союзі найбільш багатостраждальний народ. До початку Великої Вітчизняної війни в Радянському Союзі проживало мільйон двісті тисяч німців. Була республіка німців Поволжя з центром у місті Енгельс. Ви знаєте, що 28 серпня 1941 року, за рішенням радянського уряду 560 тисяч німців протягом 48 годин були депортовані в район Сибіру і Казахстану.

Дарія Руф - одна з тих, хто пройшла всі ці муки і найжахливіше, що було придумано радянським урядом. Усі ув'язнені, які там знаходилися, були незаконно затримані і відбували там терміни. Як каже Марина Кертер, що всі дороги північного Уралу і Сибіру побудовані на кістках радянських німців. Основна маса наших радянських, російських й українських німців до війни на території України знаходилися в чотирьох областях - Запорізькій, Херсонській, Одеській та Дніпропетровській. У цих областях проживало 540 тисяч німців. Наразі їх у нашій країні проживає 73,5 тисяч, розселених дисперсно. Основна мета у воєнний час - це розселення німців. Було таке рішення після війни - німці мали жити в Сибіру і не більше п'яти сімей в кожному колгоспі.

Нині, звичайно, багато німців виїхали в Німеччину, але з тими, які залишилися ми проводимо культурну роботу», - сказав Георгій Мозер. Вперше виставка була представлена у 2016 році в Посольстві України в Берліні, в рамках «Вечора етнічних німців України», що проходив під патронатом Надзвичайного і Повноважного Посла України у ФРН, Андрія Мельника, та Уповноваженого Федерального уряду Німеччини у справах переселенців та національних меншин, Хартмута Кошика. На виставці також паралельно представлені графічні роботи етнічної німкені, письменниці та художниці Галини Невінчаної, присвячені менонітам Запорізької області. Ідея створення цієї експозиції прийшла разом із бажанням розповісти широкому загалу про історію етнічних німців України і, зокрема, власну історію.

Етнічні німці з їхньою історією та традиціями, культурою та ідентичністю є самобутньою незалежною частиною мультинаціонального українського суспільства. Експерт в сфері інформаційних комунікацій, президент локальної палати JCI stars в Україні Наталія Петрова зазначила, що виставка є частиною світового JCI проекту, який проходить в 117 країнах світу та має назву «Peace is possible», що означає «Мир можливий».

Виставку створено за ініціативи Ради Німців України разом з «JCI Україна». "На виставці представлені роботи талановитих українських та німецьких художників.  На особливу увагу заслуговує серія картин "Кірхи України" Гаррі Руффа, яка відображає німецьку церковну архітектуру", - сказала Наталія Петрова. Також представлені картини українських і німецьких художників. Їх бачення світового лозунгу «JCI» - Peace is possible, що означає Мир можливий, дає можливість подивитись на це очима митців. Художники: Гаррі Руфф, Галина Невінчанна, Віталія Ємченко, Понiкаров Василь, Олена Яремчук, Слава Займак, Ірина Кжемановська.