Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

Рішення Конференції єпископату РКЦ України щодо безпосереднього приготування і практики заручинПочинаючи з 1 березня 2015 року, рішенням Конференції єпископату України запроваджуються певні принципи щодо безпосереднього приготування до шлюбу і заручин,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Католицький медіа-центр. Що це означає на практиці?

До відома майбутнього подружжя

Тепер, якщо Ви хочете взяти шлюб, то будете частіше чути слова «безпосереднє приготування» та «заручини». Якщо йде мова про безпосереднє приготування, то воно є необхідним завжди і у кожному випадку. Це є час перед весіллям, щоби більш глибоко пізнати таємницю Христа і Церкви, значення благодаті та відповідальності подружжя. Цей період має приготувати Вас до свідомої участі в обряді заручин.

Якщо Ви вирішили взяти шлюб, то маєте обов’язок звернутись до парафіяльної канцелярії за 6 місяців до запланованої дати шлюбу.

Наступним етапом має стати обов`язковий курс катехез (10-15 зустрічей). Це не є проста формальність, адже душпастир після цих зустрічей має переконатись у Вашій належній підготовці до подружжя.

Якщо Ви душпастир

Конференція єпископату рекомендує:

- проводити дошлюбні катехези в рамках спільних днів зосередження. Спільна участь у Святих Месах, молитви та дискусії під керівництвом священика, досвідченої подружньої пари та інших свідків віри й фахівців стануть великим багатством та цінним досвідом для всіх учасників.

- зобов’язати наречених пройти курс розмов-катехез у Порадні сімейного життя, якщо вона є, або з визначеним фахівцем (мирянином). Ця особа має бути належно підготована і мати повноваження від церковної влади. Особливу увагу потрібно звернути на те, щоби обговорення теми людської статевості відбувалося так, «як цього насправді навчає Церква».

І зобов’язує душпастирів:

- щонайменше, раз на місяць під час парафіяльних оголошень інформувати парафіян, що ті, хто прагне укласти подружній зв'язок, мають обов’язок зголоситися до настоятеля за шість місяців до планованої дати шлюбу;

- забезпечити курс катехез для пари. Якщо ж існують «об’єктивні та обґрунтовані» причини для скорочення терміну приготування, то це потрібно врахувати.

Щодо заручин

Конференція єпископату України з огляду на пастирські причини і враховуючи потреби вірян вирішила відновити практику заручин. Адже «причину багатьох нещасливих подружжів становлять великий поспіх і легковажність при укладанні шлюбу…».

Відтепер рекомендовано, аби заручини тривали один рік. Це не є необхідна умова для укладення шлюбу, але – душпастирська порада.

Як провести заручини?

- Найкраще це зробити у колі обидвох найближчих родин, наскільки це можливо. Родинна зустріч, добре підготовлена і пережита, сприятиме встановленню тісних контактів між родинами.

- Батьки обох сторін уповноважені дієцезіальним єпископом благословляти обручки, якими заручені потім обмінюються. І це є знак їхніх заручин та вираз наміру в найближчому часі стати подружжям.

- Якщо не вдається зробити заручини в родинному колі, потрібно намагатися надати їм привселюдного характеру. Наприклад, вони можуть відбутися у спільноті віруючих. Головне, «щоб вони виражали намір укласти шлюб та мали стосунок до Бога завдяки благословенню та молитві».

- Також обряд заручин може провести духовна особа. Але не варто плутати заручини із самим шлюбом.

Важливо пам’ятати, що заручини не дають права жити разом. Навпаки, це є час, який треба пережити в чистоті і «фундамент майбутнього доброго подружнього співжиття». Крім того, заручені мають час і можливість краще пізнати одне одного, щоби прийняти зріле рішення на ціле життя.

Однак, не треба вважати заручини безумовною вимогою укласти шлюб. Можливо, через деякий час заручин пара зрозуміє, що їм не варто укладати шлюб. Проте, варто пам’ятати, що розрив відносин може бути болісним процесом і потрібно це враховувати. Найкраще, аби це відбулося мирним шляхом.

А щодо душпастирів, то:

- Вони зобов’язані «у катехезах, конференціях, проповідях та індивідуальних розмовах заохочувати, пояснювати і впроваджувати практику заручин».

Спостерігаючи за життям навколо нас, бачимо, що рішення Конференції єпископату України мотивоване душпастирськими потребами і є відповіддю на виклик сьогодення. Тож, хай ці вказівки допомагатимуть майбутнім подружжям, аби було якнайменше "розбитих сердець".