15 жовтня у парафії Марії Матері Церкви, що розташована на бульварі Перова, 1б, відбулося урочисте освячення верхнього храму.
Заходиш до внутрішнього двору храму і бачиш людей, що чекають на початок дійства. Вони не просто чекають. Ці люди моляться. Пальці повільно перебирають зернинки розарію, уста шепочуть молитву. Парафіяни чекали цього дня досить довго і потерплять ще півгодинки… Аж ось виходить процесія священиків на чолі з єпископом Станіславом Широкорадюком. Після короткого вступного слова, двері широко розчиняються і слідом за священиками парафіяни входять у приємну теплоту храму.
На цю подію завітали гості з різних куточків Київщини. Перед Службою Божою слово взяв брат Блажей. У своїй промові він дякував усім, хто так чи інакше взяв участь в заснуванні, подальшому будівництві та ремонті храму. Брат просив піднятися зі свого місця кожного священика, сестру, мирянина чи ціле згромадження, щоб усі присутні мали змогу бачити, завдяки кому відбулася сьогоднішня подія. «Але головна подяка – Богу. За цю землю, за це місце, за цей храм!» - наголосив брат.
Під час Літургії Слова проповідь виголошував єпископ Станіслав. У своїй проповіді він наголосив, що важливу роль у тому, що храм було відремонтовано остаточно, відіграли люди, парафіяни, священики. Побудова храму є великою взаємодією людей і Бога. Владика також вказав, хто намагається зашкодити будівництву храму. «Ви думаєте що радянські люди прагнули руйнувати храми? Ні! Це був диявол!» - вигукнув єпископ Станіслав. Побудова кожного нового храму є поразкою для сатани. І єпископ закликав присутніх ніколи не припиняти цю «католицьку експансію», мета якої принести всім мир і любов.
Після Літургії Слова відбулося освячення вівтаря. На перший погляд, звичайний дерев’яний стіл перетворився у вівтар, який було огорнуто пахощами фіміаму, прикрашено квітами покрито скатертиною і обставлено свічками. І в цей хвилюючий момент розпочалося здійснення Таїнства Євхаристії.
Увесь час Службу супроводжував своїм співом хор. З поміж використаних музичних інструментів можна було почути навіть тамтами. Важко передати радість і натхнення людей, які стільки часу чекали цієї події. Складалося враження, що Ісус стоїть у храмі. Або десь серед парафіян, або за плечем єпископа… Чи можливо співав з хором? Чи може варто усвідомити, що Господь був поряд в усіх можливих і неможливих для нас проявах. Він організував для своїх вірних це свято і тепер разом із ними радів.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Католицький Медіа-Центр.