В'язнична система повинна змінити репресивний характер на покаяннийОтець Костянтин Пантелей, 44 роки, 7 років працює з ув'язненими в місцях позбавлення волі. Найчастіше - у Київському Лук'янівському СІЗО, лікарняному відділення Бучанської виправної колонії і в Прилуцькій виправній колонії.

"Злочинці - не тільки в'язні. Кожна людина чинить гріхи. Є гріхи, які входять в категорію кримінальних злочинів, а є такі таємні вчинки, за які людина ніколи не буде суджена правосуддям, але вони варті великої покари з точки зору Закону Божого. Ми трохи лицеміри. Вважаємо злочинців грішними, а себе - ні."

Наскільки легко людині, яка вчинила злочин, розкаятися, розповісти про це?

Мені доводилося бути свідком сповідей, які направду людину примиряють з Богом. Таких сповідей є багато. Я їх не рахую у відсотковому відношенні, бо не хочу бути бухгалтером. У в'язниці людина втрачає найцінніший Божий дар - свободу. Усі буттєві питання стають дуже загострені. Людина інтенсивно шукає відповідей: "Для чого я на світі?", "Що далі робити з моїм життям?". Тяжкі злочини, навіть вбивства, дуже часто спричиняють щире каяття злочинців. Значно рідше каються наркомани. Якби ми не були свідками радикальних втручань Божих в долі людей, ми би перестали навіть у в'язницю ходити.

Чи в кожній в'язниці є священик, який працює з людьми?

Не в усіх в'язницях, де навіть є священик, він працює. Буває, його призначили, а він там дуже рідко буває. Формально - немає тюрми без священика. Інша річ - чи священик там активний. У всіх без винятку в'язницях є молитовні кімнати, каплички і навіть храми. Проблема в тому, що багато храмів закриті. Добре, що зараз Верховна рада розглядатиме законопроект про капеланство. Можливо, це сприятиме пастирській опіці в тюрмах.

За вашими спостереженнями, міра покари співвідносна із мірою злочину, особливо в колоніях для неповнолітніх?

Дуже часто - ні. Діти з глибинки найчастіше потрапляють за ґрати ні за що. Я помітив, що хлопець у колонії іде накульгуючи. Запитую: "Брате, що з тобою? На футболі забив ногу?" - "Та ні. В мене половини ноги немає. Електричною дугою високовольтної лінії спалило ногу до коліна, коли я знімав мідь з високовольтних ліній. Я за це і сиджу". Хлопцю дали 5 років. Часто крадуть мобільні телефони, велосипеди, оціночна вартість яких незначна. Дітям дають за це три роки. Все залежить і від областей. На півдні і сході районні суди дитину можуть посадити з першого разу. Без вивчення обставин. Експертизи психологічної ніхто не робить. Знаю випадок: старші приятелі напоїли хлопця і хотіли зґвалтувати. Він обороняючись став співучасником вбивства. Йому як співучаснику дали десятку. Адвокатура працює мовчазно. Традиційна відповідь адвоката: "Мені немає чого додати". Вийшовши з в'язниці ця людина стане жертвою чергового затримання і нав'язування чужих справ. Її розкрутять по всій програмі. Накидають інші епізоди - вмовляннями, залякуваннями, побиттям.

Які умови життя в'язнів?


Ті, кого підтримують посилками рідні, знаходяться в більш-менш хорошому становищі за рахунок бюджету своїх сімей. Більше частина в'язнів - неповнолітні, жінки, ті, що втратили соціальні зв'язки, - ходять, як жебраки: мають роби, порвану білизну, худенькі черевики на холодний сезон, мають проблеми зі здоров'ям. Суспільство звикло від них відмежовуватися і не перейматися їхніми проблемами, затаврувавши клеймом злочинців. В'язнична система повинна змінити репресивний характер на покаянний.

 Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на GAZETA.