Священномученика Василя Величковського проголосять покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦБлаженного священномученика Василя Величковського урочисто проголосять покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ в Києві наступного 2014 року в суботу, напередодні дня особливої пастирської турботи про в'язнів, який традиційно відзначається в Неділю блудного сина.

Про це розповів о. Костянтин Пантелей, відповідальний в Церкві за пенітенціарне душпастерство.

«Маємо право стверджувати, що кожен священик, який перейшов через Ґулаґ, може бути таким покровителем. Але особа блаженного Василя Величковського привабила нас тим, що ми знаємо про його священиче служіння для в'язнів в умовах Ґулаґу. Причому, не тільки для вірних УГКЦ, а й для всіх в'язнів. Не таємниця, що для Василя Величковського було винесено вирок смерті й він перебував у камері смертників, з якої щодня когось розстрілювали. Він сам був одним зі смертників, яких мали незабаром убити. Це просто випадок, що влада чомусь замінила йому смертний вирок на ув'язнення. Потім у каменоломнях, де він відбував покарання, він разом з іншими ув'язненими створив в одній з галерей Богослужбову каплицю. І відправляв там Літургії. Проповідь блаженного Василя Величковського торкалася людей, які не лише не були греко-католиками, а й не були до кінця віруючими. І це - причина, чому ми застановилися на його особі, на його біографії. Вона є для нас певним зразком душпастирства для всіх категорій в'язнів. Адже ми не зосереджуємося тільки на вірних УГКЦ, ми проповідуємо, помагаємо і служимо для всіх потребуючих. Навіть незалежно від того, чи це люди до кінця віруючі. Для всіх людей у потребі, які опинилися у в'язниці», - розповів капелан.

Отець Костянтин пояснює, що такий покровитель потрібен, бо в ньому, в першу чергу, мають потребу самі душпастирі. «Душпастирство потребує такого свідка, який вже перед Богом за нього заступається. Проголошуючи своїм опікуном тут, на землі, святого, який перебуває вже в небі, поруч Христа Спасителя, ми просимо його в особливий спосіб узяти нас під покровительство. Це не означає, що ми його призначили. Ми для себе просимо, щоб таке проголошення урочисто звершити, але через такого роду проголошення відбувається також особливе молитовне звернення, в якому ми визнаємо, що потребуємо не тільки помочі тут, на землі, а й перед Господом. Такого особливого заступництва і такого провідництва», - зазначив священик.

За його словами, таке проголошення є свідченням нашої віри у вічне життя, у те, що в цій земній мандрівці ми користуємось Божою порадою, але також і певним провідництвом і заступництвом перед Господом Божої Матері, Святих апостолів, які ведені Святим Духом. І в певних справах наша Церква може мати такого провідника, через якого ми звертаємося до Бога, просячи, аби не зачахло і не припинилося це служіння, щоб воно мало постійну підтримку, пораду й провід не лише земного характеру, а й небесного.

Тобто, переконує о. Костянтин, суть проголошення покровителя - це не є подія тільки вербального характеру, але також і подія духовного значення.

Він сподівається, що на його запрошення взяти участь у проголошенні відгукнуться представники інших Церков, які служать у тюрмах і з якими греко-католицькі капелани співслужать.

Нагадаємо, Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви у серпні 2013 року, що відбувся у Києві, постановив проголосити блаженного священномученика Василя Величковського покровителем пенітенціарного капеланства УГКЦ.

  Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.