У Львівському національному університеті Любомир Гузар презентував свою книгу

17 вересня у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені івана франка Архиєпископ-емерит Української Греко-Католицької Церкви зустрівся зі студентами юридичного факультету. Метою візиту стали презентація аудіокниги Блаженнішого Любомира "Суспільство і закон, а також живе спілкування з майбутніми правниками, - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на сайт "Дивен Світ".

Як розповів декан юридичного факультету Андрій Михайлович Бойко, у цій аудіокнизі висвітлена особлива роль права для суспільства, співвідношення людського і Божого закону. На 18 запитань Тамари Смовженко, ректора Університету банківської справи НБУ, тут є щирі й однозначні відповіді: про значення закону; права людини; про те, як чинити віруючому, коли людський закон суперечить Божому; про несправедливо засуджених... "Чи не в кожнії відповіді, з наведених Блаженнішим прикладів, можемо побачити позицію мислителів різних століть, але Любомиру Гузару вдалося дуже доступно передати глибину права і Божого закону. Це - велика подія, бо не завжди можемо почути прості відповіді".

На запитання декана - про мотиви створення аудіокниги - Блаженніший Любимир відповів, що він радо відгукнувся на ідею запису запитань та відповідей, бо через вельми слабкий зір йому вже дуже важко було би написати книгу на папері.

 Щодо теперішньої зустрічі зі студентами-юристами, то Блаженніший з усмішкою запевнив, що хоче почути запитання, адже якби він мав тут звичайний виклад, то розказував би те, що його самого цікавить, а так зможе розповісти те, що цікавить молодь.

Після цього залунали запитання від студентів та викладачів юридичного факультету. На питання про вплив Церкви на законодавчий процес Архиєпископ-емерит УГКЦ зауважив, що, на його думку, "Церква мала би мати далеко більше дуже-дуже солідного впливу на законодавство загальне. А чому не маємо? Бо не маємо працівників-законодавців такого формату, такого рівня, які би могли оте церковне, Боже, примістити зрозуміло до певних обставин. Тут розходиться не про фахівців, а більше, ніж фахівців, про богонатхненних людей, які би, маючи добре поняття закону і того, що діється, вміли представити добрий закон. Я не знаю нікого одного, хто був би таким. Може, будуть пізніше. Може, між вами хто такий росте?".

Також на зустрічі Блаженніший Любомир висловив своє ставлення до позбавлення волі як покарання. На його думку, теоретично, воно є ефективним методом перевиховання. "Позбавлення волі мало би бути також засобом, щоби... злочинець переосмислив, що він робить. Є практика багатьох держав, що якась є надія, що людина застановиться, навернеться". Проте повторне потрапляння за ґрати з набагато більшим терміном насправді залишає мало надії, що людина поправиться, – вважає Блаженніший. Він також навів приклад старозавітнього Ізраїлю, де в ту давнину практикували 39 батогів як кару за злочин: "Хтось скаже, то не є зла річ, то дешевше для держави. Але розходиться про те, щоби людину завернути: якщо відібрати волю помагає – добре, якщо ні – треба думати щось інше. Головне, щоб не залишати людину без можливості поправитися".

Не обійшлося на зустрічі без запитань про "гомодиктатуру" та євроінтеграцію. Блаженніший невтомно переконував, що ми не мусимо йти у Євросоюз як маленькі діти, а робити це, як дорослі люди, які мають, знають і захищають свою традицію і мораль. Та маємо не забувати, що й у нас не все ідеально, наприклад, у нас законодавчо дозволений аборт, а є ж країни, де він заборонений...

Важливими були також настанови почесного гостя. Про те, що якщо ми прагнемо конфесійної єдності, то не треба констатувати розз’єднання, а думати, що би ми могли зробити, щоб, принаймн, зблизитись, пошанувати краще один одного. Про те, що батьки, вчителі, духовенство і кожен громадянин мають бути моральними авторитетами і старатися бути прикладом для інших. Що треба задумаватися і над собою працювати, аби стати доброю людиною - громадянином та християнином: "Не встидатися бути добрим і бути собою – на 100%". І про те, чому нашим обов’язком є любити ближніх: "Щоби вони відчували, що вони є люблені". Бо лише від тих, від кого люди відчувають правдиву любов і турботу, вони готові прийняти настанови, поправлення, і саме це приведе нас усіх до справжнього добра.

Спілкування тривало майже дві години. Наприкінці декан юридичного факультету висловив сподівання, що ця зустріч утвердить всіх у розумінні, що значить бути добрим правником і не ставати всупереч власному сумлінню.

Мапа міграції громад з МП в ПЦУ