"Завершується цикл свят, пов’язаних із великим празником Різдва Христового. Цей цикл почався Різдвяним постом. Кульмінацією було святкування Різдва. У додатку до цього зустрічали цивільний Новий рік.
Усе разом це тривало понад місяць, залишилося нам ще кілька днів до відзначення Богоявлення. Отже, ми пережили період, насичений святковими переживаннями.
У цей період у християнських храмах і церквах проповідники допомагали членам своїх церковних громад перевірити власну поведінку за минулий рік та підготуватися до богоугодного життя в Новому році. Це все було так природно, згідно з давнім звичаєм. Віруючі люди старалися очистити свою душу від гріхів та набратися сил для досконалішого майбутнього. І все це відбувалося в мурах соборів і храмів.
А що було поза цими мурами? Відразу скажу, що були політичні, економічні, соціальні порушення. Так-так.
Не один раз задавав собі запитання: чи наше суспільство усвідомлює, що всі ці порушення мають і духовно-релігійний вимір? Проілюструю це прикладом, який перший спав мені на думку. Наша країна кишить корупцією. Це відомо всім в Україні і поза її межами.
Корупція – це щось дуже погане, це - крадіж. Однак наскільки всі ті, хто збагачується за допомогою хабарництва, розуміють, що це - гріх? Це добре усвідомлює незначне число громадян, хто уважно, із скрушеним серцем, слухав слова проповідників у церквах. А що сказати про тих, які до церкви не ходять, або йдуть туди, щоб "себе показати"?..
Вважається, що наша країна - християнська. Переважна більшість жителів України - це люди, які знають, що таке гріх і які його наслідки. Якщо багато того, що відбувається довкола нас, сприймаємо як гріх, то які висновки можна зробити? За свої вчинки відповідатимемо не перед державною прокуратурою чи судом, а перед Господом. Про це не один раз твердить нам Святе Письмо.
30 листопада минулого року побито багато невинних людей. При тому – відомо – полилася невинна кров. Чи не час пригадати собі слова, записані у Біблії: "А Господь промовив: "Що ти вчинив? Ось голос крови брата твого кличе до мене з землі. А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки" (Бут. 4, 10-11).
Багато працівників у різних реґіонах Україні жаліються, що їм затримують заробітну плату чи й взагалі не виплачують її. Це - не нове явище в історії людства. Ось що каже про це апостол Яків: "Ось затримана вами платня робітникам, що жали ваші ниви, кричить, і голосіння женців дійшло до Господа сил" (Як. 5, 4).
Можна навести ще один приклад, записаний у Книзі пророка Амоса. Устами пророка Бог звертається до можновладців у Самарії: "Так говорить Господь: "За три переступи Ізраїля й за чотири, - я не попущу того. За те, що вони праведника продають за гроші й бідного за пару капців; що топчуть голови вбогих у земний порох, що крутять правом тихих". Що далі до цих людей говорив Господь, нехай зацікавлений читач сам прочитає в цьому біблійному тексті (Ам. 2).
Шановні читачі, дорогі співбрати! Ми, люди, мусимо пам’ятати, що всяка неправда, крадіжка, несправедливість, усяка інша кривда, заподіяна нами супроти ближніх, хоч би ким ми були, - це не тільки суспільний промах, це - гріх.
Дехто може подумати: от старий пенсіонер вирішив полякати Божою карою. Але ж Божа кара залежить не від мене, тому вона називається "Божа"! Господь застосовує її, коли і як вважає за відповідне.
Моє завдання не лякати, а тільки молитися, щоб кара не була надто великою. Разом із тим відчуваю, як свій громадянський обов’язок, вийти поза суто людські міркування і пригадати те, чого не повинно забувати релігійно свідоме населення.
Кажу це поза мурами храму, щоб ніхто не міг казати "я не чув", "я не знав". Наш народ є релігійним, навіть якщо протягом минулих десятиліть панування безбожного режиму не одна душа охолола і легковажить Богом.
Дорогі співбрати! Стараймося жити по-Божому. Тоді все стане на свої місця, а за тих, що легковажать Богом, молімося, аби прозріли.
+ Любомир
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на "Українська Правда".