Митрополит Андрей – українець за власним вибором. Деякі етнічні українці не вважають себе громадянами цієї країни. Тому з нього потрібно брати приклад.
Сказала Тетяна Костенко, перший заступник генерального директора Музею історії Києва, 29 липня в рамках телевійзійного проекту «Шептицький: розсекречена історія» Першого національного каналу.
Вона також повідомила, що в Музеї історії Києва відкрили виставку, у якій є особисті речі митрополита. «Це ікони, посуд, вбрання, які належали йому. Ці речі потай зберігали монахи, а потім тримали у закритих церковних сховищах», - розповіла вона, додаючи, що укладачем цієї колекції є отець-студит Севастьян Дмитрух, директор Львівського музею сакрального мистецтва.
Найдорожчим у цій експозиції є зображення митрополита Андрея в образі «українського Мойсея» Олекси Новаківського. «Вперше владику Андрея «українським Мойсеєм» назвав Іван Франко і з того часу так пішло, що його стали вважати поводирем українців, незалежно від релігійних уподобань», - додала вона.
У Києві виставка триватиме до 20 серпня, а потім експозиція вирушить до Луцька та Вінниці,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
Розуміючи проблеми того часу, Митрополит Андрей робив усе можливе, щоб спасти свій народ і вести його у такий важкий час. Щоб зрозуміти діяльність митрополита саме в економічній сфері потрібно розуміти реалії того часу. А вони дуже схожі до теперішніх.
Розповів Зиновій Свереда, доктор соціальної економіки, доцент Папського Григоріанського університету (Рим), в рамках телевізійного проекту «Шептицький:розсекречена історія» в ефірі Першого національного каналу 29 липня.
Найперше, в той час панував несправедливий розподіл землі. Близько 2000 поміщицьких сімей володіли 52% землі, а декілька мільйонів українців – 48%. 90% усіх лісів належали близько 40 поміщикам і лише 10% - українській землі. Панувала корупція в судах, тотальне банкрутство і невідповідність політиків діяти в інтересах народу. Також були й великі соціальні хвороби, зокрема алкоголізм. УГКЦ намагалася ще перед Шептицьким зробити певні реформи, але два перші банки засновані митрополитами збанкрутіли.
«Цінність митрополита полягає ще й у тому, що він подав добре соціальне вчення. Він дуже швидко розпочав реформи, зокрема фінансові. І саме заснований ним митрополичий фонд став «європейським банком» для нас», - розповів він.
За часи його єпископства УГКЦ заснувала більше восьми банків. А ще митрополит Андрей отримав пільгові кредити від австрійського уряду (близько 3 млн. крон) на проведення с/г реформ. Два мільйони голландських стерлінгів він отримав від королівської сім’ї, якими він фінансував українську кооперацію. Завдяки йому 70% парафії УГКЦ були залучені в кооперативний рух. «Він організував, як громадські спілки, так і кооперацію. Були наведені сильні контакти із американськими бізнесменами, англійськими та голландськими підприємцями. У 1914 року Шептицький перевів фінанси Церкви у швейцарські франки. Тож, коли інфляція зруйнувала майже усі інституції, бюджет УГКЦ був урятований», - розповів науковець.
А ще за словами п. Зиновія, владика Андрей був дуже відкритим до інновацій. Так, 1938 року він заклав у бюджет Львівської митрополії формування першої у Східній Європі кіностудії. Він бачив досвід «Голівуду», тому усвідомлював важливість кінематографу для народної просвіти.
«Митрополит Андрей є прикладом політика, суспільного діяча, прикладом підприємця, показуючи, як можна створити капітал і спрямувати його для розвитку власного народу. Він є прикладом мецената, який з любов’ю організовував необхідні справи для свого народу»,- сказав Зиновій Свереда.