Сьогодні, 3 березня, у Львові відбувся сніданок журналістів з єпископом-помічником Львівської Архиєпархії УГКЦ владикою Венедиктом (Алексійчуком). Як зазначив владика Венедикт, для того, щоб розуміти один одного, люди повинні спілкуватися і зустрічатися, в першу чергу, в реальному житті, а не лише у соцмережах. Він розповів про співвідношення людини і Церкви у сучасному житті.
Владика Венедикт розповів про час Великого посту та наголосив, що піст – це не лише час утримання від споживання їжі, але це ще й перемога над собою в частині відмови від певних звичок. Так само, як пожертва – це не лише гроші, але й жертва свого часу на добру справу чи на допомогу людині, яка її потребує.
«Час посту – це час здобуття свободи. Навіть якщо в наших очах якась людина не є цінною, то слід пам’ятати, що в очах божих ми є цінними завжди», - сказав він.
Владика Венедикт також наголосив, що часто до Церкви та її духовенства є завищені критерії суспільного очікування. Водночас він нагадав, що священики – це теж люди.
«Серед апостолів був Юда Іскаріот, а, отже, і серед священиків може бути хтось не зовсім добрий. Якщо священик зробив щось не так, хай навіть порушив правила дорожнього руху, то його осуджують більше, бо він - священик. Але варто пам’ятати, що є площина Божа і є людська», - сказав він.
Також владика пояснив, чому люди часто мають агресію до Церкви.
«Чому люди часом мають агресію до Церкви? Бо сподіваються, що Церква презентуватиме святе та праведне. Люди хочуть від священиків, щоб вони були взірцем. Але ми живемо стереотипами, а при зустрічі стереотипи зникають, тому людям потрібно частіше зустрічатися в реальному житті», - сказав владика Венедикт.
Він також наголосив, що коли Церква входить у якісь державні структури, то вона може бути загрозливою: «Церква має єдине покликання – не мовчати. Але, увійшовши в якесь середовище, справджуються слова: "З вовками жити по-вовчому вити." Церква повинна бути нейтральною, і коли наш священик пішов капеланом у Львівську міську раду, нашою умовою було те, щоб він не отримував зарплату чи премію за це. Отримаючи винагороду, людина вже не зможе бути нейтральною».
Останнім часом все частішають випадки, коли Греко-Католицьку Церкву втягують у скандали. Не можна знайти когось одного
винним. Я думаю, причина у тому, що у Львові часто Церкву намагаються облити брудом через декілька чинників. Про це сьогодні, 3 березня, розповів єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ, владика Венедикт (Алексійчук), - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Гал-інфо.
«Перший чинник – це існування певних сил, як це було у псевдособорі, коли хотіли знищити Церкву, яка була незалежна і мала думку на певні речі, і це свідчила. Тим силам не вдається контролювати Церкву, тому вони хочуть облити її брудом. Справа політиків - обливати один одного брудом, бо коли ти когось облив брудом, то тобі здається, що ти -
чистіший. Я вважаю, що ці сили є різновекторні, і вони у Львові є також. У нас є певні знання, що ці сили цільово працюють на цьому ґрунті. Зокрема, він виділив три чинника, які стали підставою для цього.
Друге – це те, що Церкву часто ідеалізують, бо люди хочуть бачити ідеальних священиків, єпископів і мирян. Але ми бачимо приклад Євангельський, що і там також не було геть усіх ідеальних осіб. Серед апостолів був Юда Іскаріот, був Петро, який відрікся Христа, тобто і там були недоліки. Люди легко собі прощають недоліки, але по усій строгості вимагають ідеальності від Церкви.
Третій – це чинник, який є після Майдану. Церква брала активну участь і тоді показала певне непошанування влади. Церква – це також певна влада, яка каже деякі речі, а є люди, яким не хочеться, щоб таке казали. Тому зараз є невизнання авторитетів», - сказав владика Венедикт.
Він закликав вірян бути мудрими і завжди реально оцінювати ситуацію.
Росія завжди боялася УГКЦ і дотепер боїться. Разом з тим вона боїться Україну. Чому? Бо Україні ніколи не була і не буде така, як Росія. Про це сьогодні, 3 березня, у Львові під час сніданку з журналістами розповів єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ владика Венедикт (Алексійчук)
За його словами, починаючи із псевдособору 1946 року, російська влада боялася УГКЦ і до, і тепер боїться. Вони не мають стільки претензій до римо-католиків, як мають до греко-католиків.
«Україна є інакшою, бо вона має геть інакші переконання. Бо вона має таку Українську Греко-Католицьку Церкву, яка, незважаючи на усі труднощі, сформувала саме таку Галичину. Проблема дуже проста – це є сила, яка непідконтрольна, а ніхто не хоче мати 5 млн. людей, на яких ти не маєш ніякого впливу. Тому була підстава того псевдособору. Ми завжди мали конфлікти з владою», - сказав він.
Довідка:
Львівський псевдособор — "собор", який відбувся у Львові 8-10 березня 1946 року, не визнаний Ватиканом і скликаний у Львові - згідно з планом сталінського керівництва та НКВД з ліквідації Української Греко-Католицької Церкви.
Наслідки Львівського псевдособору, з точку зору греко-католиків, ліквідовано в 1989–1990 роках, хоча певна частина населення Галичини залишилася у Православній Церкві (УПЦ КП, УАПЦ, дехто - в УПЦ (МП)).