Сайт зачинений. Просимо вибачення за незручності.

У Львові монастир УГКЦ просить владу повернути частину своєї земліСвято-Іванівська лавра, яка розміщується у львівському Музеї народної архітектури і побуту (Шевченківський гай), просить місто виділити їй землю. Йдеться про близько 3 га,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ZIK.

«У 1996 році статут лаври був затверджений в установленому законом порядку. З того часу лавра надсилала листи до дирекції музею і керівництва міста, щоб монахам надали будівлі, які куплені за кошти Шептицького. Лише у 2011 році ЛМР надала їм ці приміщення. Але щоб розвиватися, лавра має отримати законне право на користування землею.У часи митрополита Шептицького було закуплено землі у десять разів більше, ніж сьогодні має музей у користуванні. Лаврі потрібна лише територія, на якій вона фактично здійснює діяльність», – зазначила вона.

За словами представників лаври, йдеться про земельну ділянку, площею не більше ніж 3 га.
«Сьогодні законні права лаври порушені. Бо ЛМР надала у постійне користування музею 36,5 га землі. Це стосується і землі, на якій знаходяться будівлі лаври. За законодавством, якщо особа набуває право власності на об’єкт, до неї переходить і право власності на землю. Ми звернулися на ім’я міського голови з проханням виділити і надати у постійне користування лаври земельну ділянку», – повідомила Тетяна Садовська.

Водночас настоятель Свято-Іванівської лаври Юстин Бойко розповів про історичні факти. 

«Місце, де сьогодні є Музей народної архітектури та побуту, засновано митрополитом Андреєм Шептицьким у 1927 році як Свято-Іванівська лавра студійського уставу УГКЦ. Лавра – це один з видів монастиря. Він подарував монахам Лісничівку, яка була перебудована під монастирський корпус. Також постала потреба у церкві. Тому було вирішено перенести з с. Кривки, яка мала стати головним храмом лаври. Цією справою займався брат Андрея Шептицького – Климентій. Монастир став розвиватися, тут діяла потужна іконописна школа, а монахи навчали дітей різним ремесла.

Але з ліквідацією УГКЦ у 1946 році лавра припинила своє існування, але всі її об’єкти залишилися. Потім тут діяв інтернат. Львівська інтелігенція, остерігаючись, що пам’ятки просто будуть знищені, шукала шляхів для створення Музею народної архітектури та побуту. Його створили у 1971 році. А монахам-студитам віддали будівлю монастирської пральні, де вони поселилися», – повідомив Юстин Бойко.

З його слів, сьогодні виникло питання розвитку музею і розвитку лаври. З огляду на це, митрополит львівський на прохання лаври надіслав листа міському голові Львова Андрію Садовому, який утворив робочу групу.

«Ми також зверталися до міського голови з проханням присвоїти музею ім’я архімандрита Климентія Шептицького, який найбільше доклався до того, щоб це місце розвивалося. Позиція лаври така, що ми приречені на співпрацю з музеєм. Ми хочемо це погодити на рівні митрополита і міського голови», – додав настоятель лаври.