3 вересня 2011 р. закінчилась праця V Сесії Патріаршого Собору УГКЦ, який проходив у бразилійському містечку Прудентопілісі.

Темою третього робочого дня було «Виховання (формація) богопосвячених осіб».

Перший доповідач, о. Марко Морозович із США, наголосив на  що джерелом літургійного та духовного виховання богоспосвячених осіб є церковне правило, бо саме через літургійну молитву ми глибше переживаємо особисту зустріч з Ісусом Христом. Відтак, п. Павло Ногас, представник мирян від куритибської єпархії, у своїй співдоповідь проаналізував вплив середовища сім‘ї на виховання покликань до богопосвяченого стану. А про роль молодіжних організацій у плеканні покликань розповів Назар Дуда. Натомість про парафіяльні спільноти і їх вплив на плекання покликань до богопосвяченого життя розповіла с. Дженес Солюк, СНДМ.

Дообіднє засідання завершилось доповіддю блаженнішого Святослава Шевчука, який наголосив на ролі та місці інтелектуального виховання у житті богопосвячених осіб. Він вказав, що метою інтелектуального вишколу монашества є усвідомлення і щораз то глибше пізнання єдиного Бога в Трьох Особа. Блаженніший Святослав застановився також над питанням: «Який саме інтелектуальний вишкіл необхідний для монашої формації?» Він підкреслив, що «досвід монашого життя сходу показує, що саме чернечі спільноти були осередками освіти та культури, які довкола пошуку за божественною істиною гуртували як своїх власних співбратів та спів сестер, так і були відкритими для ширшого загалу». Глава нашої Церкви зазначив, що формація богопосвячених осіб має чотири основні виміри: людський, духовний, інтелектуальний та душпастирський. Інтелектуальна складова такого виховання повинна бути інтегрована з усіма іншими його вимірами. Це інтелектуальне виховання має мати душпастирський характер, тобто такий, що дає необхідні основи для успішного служіння богопосвяченої особи Церкві. Він наголосив, що основою програми такого вишколу богопосвячених осіб повинна стати східнохристиянська традиція нашої Церкви, вчення св. Отців, біблійні науки та літургічна спадщина Церков візантійської традиції.

Центральною подією того дня була Св. Літургія, яку очолив Високопреосвященніший Ігор Возняк, ЧНІ, архиєпископ Львівський. На літургій був присутній Блаженніший Святослав та Архиєпископ Лоренцо Балдіссері, папський нунцій в Бразилії. Як пізніше зазначив Глава нашої Церкви, вперше в Патріарший Собор УГКЦ відвідав апостольський нунцій.  Достойний гість звернувся до зібраних учасників Собору, після чого, блаженніший Святослав передав через апостольського нунція Святішому Отцеві Венедикту XVI лист учасників Собору та засвідчив єдність нашої помісної Церкви з Римським Архиєреєм.

Після обіду засідання продовжились доповіддю Високопреподобного о. Василія Ковбича, Протоархимандрита Василіянського Чину св. Йосафата на тему «Основна формація богопосвячених осіб». Опісля, Преосвященний владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, апостольський візитатор для греко-католиків в Італії та Іспанії, розкрив тему постійної формації у богопосвяченому житті.

Після праці у групах, учасники Собору прийняли резолюцію-звернення до синоду єпископі УГКЦ та звернулись листом до богопосвячених осіб нашої Церкви. А в заключному слові, блаженніший Святослав подякував усім, хто приготовляв Собор та брав у ньому участь і зазначивши, що на Собор прибуло 32 єпископи, 24 єпархіальні священики, 28 мирян, 40 богопосвячених осіб та 50 гостей, що є виявом єдності Церкви, багатої різноманітними дарами.

Блажнніший Святослав високо оцінив працю монаших соборів попередніх років, плодом якої став заключний документ першої сесії собору монашества УГКЦ «Преображення у Господі» - «Ідентичність монашества в покликанні і служінні УГКЦ» з 2008 року. На завершення, Глава нашої Церкви торжественно проголосив цей документ офіційним, тобто таким, що зобов’язує всіх членів УГКЦ та належить до її учительського уряду.