20 лютого в четверту річницю пам’яті новітніх Героїв України «Небесної сотні» відбулись поминальні заходи у Старому Самборі. З молитви «Боже великий Єдиний» розпочалась процесійна хода із храму Св. Миколая, до могили Героям України, де також захоронений Герой «Небесної сотні» Богдан Сольчаник – історик, випускник Львівського Національного Університету, викладач Українського Католицького Університету, представник української наукової еліти, який загинув від кулі снайпера на Майдані 20 лютого 2014 року.
У поминальних заходах взяли участь настоятель храму о. Михайло Николин, разом із сотрудником храму о. Ігорем Поданом, ректор Українського Католицького Університету о. Богдан Прах, разом із духівником університету о. Тарасом Островським та о. Іван Гальо – військовий капелан. Також були присутні представники міської і районної влади, вірні храму, чисельна молодь, що супроводжувала ходу із державними звитягами та близька родина молодого Героя.
Прибувши на місце поховання було відслужено панахиду.,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на прес-службу УКУ. У своїй промові ректор УКУ пригадав усім присутнім про не лише сумні хвилини тих буремних подій чотирирічної давності, а також про світле і завжди усміхнене обличчя молодого Богдана: «Він завжди залишиться у нашій пам’яті, як борець за правду, справедливість, гідність громадянства, як той, хто любить свою Країну, свій народ. Який завжди був готовий пожертвувати собою до кінця. Саме тому, ми маємо приходити сюди, коли нам важко, щоби набиратися натхнення до щоденної праці та для нашого життя, проживаючи його відповідально». Після промови о. Богдана усі учасники дійства заспівали Гімн України.
Відтак уся спільнота вирушила молитовною ходою до площі Героям «Небесної сотні», що споруджена навпроти міської адміністрації. До поминального дійства приєднувалися жителі міста та студентство, що прийшли також вшанувати пам’ять новітніх Героїв. Після поминальної молитви панахиди із словом звернувся отець декан Михайло Николин: «В нас виринають запитання і сумніви, чи не була ця жертва даремною, адже цей «страшний тиждень» затягнувся на чотири роки. Але маємо пам’ятати, що після страшної п’ятниці – страждань нашого Господа іде до нас перемога над смертю, над злом, йде до нас світло – світло Христового Воскресіння, що нас перемінює. Тому ми не маємо сумніватися, але вірити, що Господь з нами!». На завершення поминальної молитви відбулось Реквієм на честь полеглих героїв.