Бійці на Донбасі хочуть, щоб завершилася війна, але водночас не хочуть миру будь-якою ціною, адже мир будь-якою ціною – це рабство.

цьому в ефірі програми HARD з Влащенко наголосив військовий капелан (УГКЦ), отець Любомир Яворський,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ZIK .

Гість програми, який четвертий рік поспіль на Великдень перебуває у зоні бойових дій на Донбасі разом із українськими бійцями, поділився, що там паска – дуже особлива.

«Насправді, коли ти стаєш молитися, ти розумієш, що перемога – найважливіше є у нашому серці, у нашій душі, бо диявол і ворог наш хоче все забрати у нас святе, але йому не вдається цього зробити, бо з вірою великою у Бога ти приходиш і служиш ту Пасхальну Літургію. Я проводжу паралелі: то як наші діти у криївках ховалися, молилися, і ми проходимо те ж у тих у мовах з військовими, ті свічечки палимо. А тут – 200 метрів до позицій ворога, і хлопці напівголоса співають «Христос воскрес!», ти розумієш, що це є нездоланний народ!» – наголосив військовий капелан.

Отець Любомир Яворський розповів, що найбільше хвилює людей, які нині воюють на Донбасі. З його слів, бійці хочуть, щоб завершилася війна, але водночас не хочуть миру за будь-яку ціну, адже мир будь-якою ціною – це рабство; часто говорять про свої родини; про побратимів, яких втратили; мають на сумлінні і говорять про вбивства, які вчинили, захищаючи країну; говорять про вдів і дітей загиблих побратимів.

Гість програми нагадав, що військові капелани на Донбасі перебувають ще з 2014 року і за цей час пережили усі хвилі мобілізації. Отець Любомир Яворський зауважив, що ті хлопці, які повертаються додому, у соціум, уже зовсім інші, аніж були до війни.

«Часто вони не можуть повернутися... Вони додому фізично прийшли, але з війни не повернулися», – зазначив військовий капелан і розповів, що церква допомагає державі у подоланні цієї проблеми низкою програм із реабілітації військовослужбовців.

«Я вам скажу, понад те ми працюємо над реабілітацією наших капеланів», – розповів отець Любомир Яворський і додав, що свого часу подібне пережив і сам, коли він ніяк не міг повернутися з війни. З його слів, тоді довелося вмотивувати себе та опанувати.

«Але я маю певну основу духовного життя, я знаю, де моє джерело, де я черпаю силу – у Святому Письмі, у реколекціях, у спілкуванні, а воїн, можливо, не був готовий, не має такої основи», – зазначив військовий капелан.

Як казав Блаженніший Любомир Гузар: «Якщо ти є людиною, то для тебе немає конфесійних порогів».

«Капелани приходять служити у військове середовище для всіх, а не тільки для християн. І якщо я можу послужити мусульманину, то я обов’язкова це зроблю», – запевнив отець Любомир.

Військовий капелан зазначає: якщо солдат є протестантом, і православний священик не знає таких практик, то він просто може покликати їхнього пастора, який допоможе військовому.

«Мені траплялися і мусульмани, які переймалися тим, що ними опікується капелан. Але разом із цим вони казали, що насправді Бог – один, і їм до вподоби мої слова», – зауважив військовий капелан.

Він переконує, що як на війні, такі і в мирному житті, головне – це щире спілкування та завжди буди людиною.

«Як казав Блаженніший Любомир Гузар: «Якщо ти є людиною, то для тебе немає конфесійних порогів», – підкреслив отець Любомир (Яворський).