Цьогорічний, вже 29 – й, з’їзд улючан відбувся традиційно в суботу та неділю по Вознесенню Господнім 19-20 травня. На зутріч прибули улючани та їх нащадки з Польщі і України ,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на cerkieworg.
Після молитовної зустрічі в Грушівці всі перейшли на місце, де знаходилася церква св. Миколая, і на цвинтарі була відслужена Панахида. Потім відбулася зустріч при вогнищі.
В неділю 20 травня відслужено Божественну Літургію в церкві Вознесення Господнього на Дубнику. Всі Богослуження очолив новоієрей Павло Шадий, якого улючани щиросердечно привітали і подякували на закінчення за спільну молитву і перебування з ними у цих днях.
Довідково:
Донедавна вважалося, що композитор, греко-католицький священик Михайло Вербицький народився у селі Улюч над Сяном, адже тут був парохом його батько, отець Михайло-Андрій Вербицький. У 1990 році, коли улючани лише починали гуртуватись і провели свій перший з’їзд, біля церкви Вознесіння на Дубнику встановили хрест і пам’ятний знак з відповідним написом. Тепер уже достеменно відомо, що священик Михайло Вербицький народився 4 березня 1815 року у селі Явірнику Руському недалеко від Перемишля, про що свідчить знайдений документ (метрикальна книга), яка зберігається у Львівському центральному історичному архіві (оригінал ЦДІА України (Львів, фонд 201, оп.4а, спр.6064б арк.30), а в селі Улюч пройшло його дитинство.
Це село над Сяном, яке було колись українським і пережило страшну трагедію насильного виселення. Село було ущент спалене, частину мешканців було переселено на територію сучасної України, ще частину – на північ Польші. У селі залишився лише один будинок з тих часів і 500-літня дерев’яна церква Вознесіння Господнього на горі Дубник, а всього в Улючі, де до цієї трагедії проживало понад дві тисячі мешканців і було 350 дворів, тепер є кілька хат. Зате збереглась церква, яку будували у 1510-1517 роках, і вона вважається найстарішою дерев’яною церквою на території Польщі. До неї тепер пролягають туристичні маршрути, церква є під охороною ЮНЕСКО і діє як музей. Лише раз у році – на празник Вознесіння Господнього — тут відбувається богослужіння.