Мета соціального служіння - об’являти світові материнське обличчя Церкви та бути живим знаком присутності Бога серед людей. Про це заявив директор Карітас в Київській Архиєпархії о. Андрій Марчук під час VIII практичного спецкурсу ПМВ з місійного служіння для семінаристів, який триває у Зарваниці.
“Мета соціального служіння - об’являти світові материнське обличчя Церкви та бути живим знаком присутності Бога серед людей. Дияконія виявляє внутрішню природу Церкви і показує, наскільки живою є парафія. Це також випливає зі Стратегії УГКЦ-2020 “Жива програма – місце зустрічі з живим Христом”, - підкреслив отець Андрій.
Він відзначив, що переважно соціальні програми і проекти УГКЦ реалізуються через мережу Міжнародного благодійного фонду Карітас України, який є офіційною благодійною організацією Церкви.
Розповідаючи про напрямки служіння, священик відзначив, що це праця з дітьми та молоддю, сиротами, мігрантами, особами з інвалідністю, літніми людьми, допомога сім’ям, які опинилися в тяжких життєвих обставинах, самотнім людям, ув’язненим, людям без постійного місця проживання, людям, які постраждали від стихійних катастроф, та українцям, які сьогодні потерпаютьвід війни на Сході.
Отець Андрій відзначив, що не кожна парафія може реалізувати великий соціальний проект, але турбуватися про двох-трьох потребуючих осіб здатна кожна церковна спільнота. “Мабуть, у кожного з вас на парафії будуть багатодітні сім’ї, сироти, тож потрібно спонукати парафіян турбуватися один про одного і нагадувати, що парафія - це спільнота, пов’язана з духом любові, в який бідні, самотні люди повинні завжди бути під опікою”, - підкреслив директор Карітас в Київській Архиєпархії.
Він нагадав, як Мати Тереза казала: “Ми не можемо нагодувати всіх голодних, але можемо дати їсти хоча б одному”. "А Христос казав, що, допомагаючи бідним, хворим, ув’язненим, - тим самим ми служимо для нього”, - зазначив отець Андрій.
Перший крок для успішного служіння в парафії, підкреслив священик, - це виявлення ініціативних, соціально активних людей, які готові присвятити час на соціальне служіння в рамках парафії. Другий - виявлення соціально незахищених категорій людей, які потребують допомоги. “І третій – підтримка і сприяння парафіянам від відповідального за соціальне служіння у єпархії, архиєпархії чи екзархаті”, - додав о. Андрій.
Він зазначив, що часто люди ходять до храму і не знають один одного, особливо у великих містах. А ділами милосердя парох може об’єднати паству.
“Коли ми молимося за бідного - і Господь нам його дає, - то одночасно Господь у своїй любові, милосерді і доброті посилає добру людину, яка має нагоди допомогти бідній особі. Іпам’ятайте, що ви просите не для себе,а для потребуючого”, - звернувся до майбутніх душпастирів директор Карітас.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на pmvugccorgua.