В неділю, 16 вересня у м. Брюссель, в Домі Товариства українців Бельгії (ТУБ), відбулася зустріч-обговорення результатів соціологічного дослідження про українських мігрантів “четвертої хвилі” в Західній Європі (на прикладі Парижа).

Зустріч провели у рамках проекту “Поговорімо”, який започаткували місцеві громадські діячі Анна Яворська та Ігор Хохоляк. Розпочали презентацію дослідження, яка потім перейшла у жваву дискусію у форматі питання-відповіді владика Борис Ґудзяк та професор кафедри соціології УКУ Оксана Міхеєва.

Єпархія святого Володимира Великого в Парижі ініціювала це соціологічне дослідження, щоб допомогти українським державним інституціям, громадським організаціям і церквам осмислити міграційний феномен. Перший етап дослідження базується на анкетуванні 634 мігрантів “четвертої хвилі”, які мешкають у Парижі та Паризькому регіоні. Анкета, що складається із 76 запитань, окреслила демографічні характеристики респондентів, їхню соціоекономічну ситуацію, рівень інтегрованості у французьке суспільство, зв’язки з Україною, громадську активність, рівень інституційної довіри, релігійні світогляд і практику тощо.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Королівстві Бельгія, Представник України при ЄС, Микола Точицький звернув особливу увагу на досить високий відсоток українців, які перебувають у країнах ЄС нелегально, що може негативно відбитися на безвізовому режимі з ЄС, а у найгіршому випадку може слугувати його призупиненню. Ще пан Точицький висловив стурбованість відпливом високваліфікованих українських громадян за кордон. Він зауважив, що Україна має думати як зупинити цю тенденцію і закликав, особливо випускників Коледжу Європи в Бельгії, повертатися додому на роботу.

Деякі результати опитування особливо зацікавили бельгійську громаду. Наприклад, за результатами дослідження, для адаптації та освоєння за кордоном потрібно три роки.  Представники духовенства висловили занепокоєність з цього приводу і сказали, що саме три роки потрібно, щоб сім’я, яка розділена кілометрами, розпалася. Тому, потрібно всіляко сприяти, щоб за три роки відбулося воз’єднання сім’ї.

Громада Бельгії знайшла деякі спільні характеристики з громадою Парижа. Дійшли висновку, що проблема недовіри українців до самих українців  за кордоном – спільна і потрібно працювати над згуртованістю громад. Учасники розмови також підкреслили, що проблеми українських мігрантів в Парижі та Брюсселі в деяких аспектах значно різняться. Ще потрібно взяти до уваги, що результати в Брюсселі та інших містах Бельгії будуть також дуже відрізнятися один від одного.

Усі зійшлися на думці, що подібні проекти є надзвичайно важливими для розуміння проблем мігрантів та пошуку їх вирішення, організації конкретних заходів для покращення їхнього становища, виробити цілісний підхід до міграційних рухів у контексті глобалізації та регіональної інтеграції.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ugccfr.