Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, передав у Музей історії України у Другій світовій війні два експонати від імені Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава: жезл митрополита Андрея та ікону блаженного священомученика Омеляна Ковча, які експонуватимуться на виставці «Праведний шлях: українці-рятівники».

«Нехай цей жезл стане не тільки згадкою про велику Людину, великого пастиря, батька свого народу, але також нехай стане для нас дороговказом, запрошенням іти дорогою правди і любові, якою вони пройшли», – сказав владика Богдан, передаючи експонати.

Виставка «Праведний шлях: українці-рятівники» розповідає про подвиг тих, хто силою свого духу розривав ланцюгову реакцію насильства і, ризикуючи власним життям, допомагав приреченим євреям.

Плеяду рятівників під час Голокосту мала й Українська Греко-Католицька Церква. Окреме місце в цьому пантеоні імен належить митрополиту Андрею Шептицькому, досі не визнаному Праведником, та його брату о. Климентію – Праведнику народів світу.

– Ці люди творять благородну, шляхетну історію нашої країни, нашого народу. Ми ними пишаємося. Вони спасали людей і через цей великий чин вони спроваджують благословення на нашу землю, – сказав владика Богдан.

Ми сьогодні згадуємо їхні вчинки, відзначив єпископ, і можемо пройти кілька кроків їхнього життєвого шляху, який ми називаємо праведний шлях. А він став таким завдяки їхній любові. Любові, яка була дуже сильною, яка подолала погрози, їхній страх перед смертю, бо вони ж такі самі були люди, як ми з вами і боялися смерті. Але їхня любов була сильніша від цього страху перед смертю і навіть сильніша від самої смерті. Цю любов вони черпали з віри.

– Про блаженного священомученика Омеляна Ковча, – розповів владика Богдан, – сказав один равин єврейської спільноти в Україні таку фразу: «Він дійсно вірив у Всевишнього і тому був здатний віддати своє життя за ближнього». Так само як і митрополит Андрей, який організував цілу мережу, систему порятунку євреїв, тому що в його серці була єдина чеснота, перед якою все відступало, – чеснота любові.

Шлях цих людей, вважає єпископ, не закінчується разом з їхнім відходом у вічність.

– Він продовжується, – запевнив Секретар Синоду. – Продовжується в цих експонатах, у пам'яті, молитві. Але також продовжується в добрих ділах, які роблять наші сучасники. Відзнаку Омеляна Ковча ми встановили десять років тому, аби вшановувати людей і організації, які діють в дусі Омеляна Ковча, які стараються ширити в наших часах любов, правду, які обстоюють справедливість. Серед лауреатів є дуже багато визначних людей з різних народів.

Владика Богдан (Дзюрах) побажав усім і кожному, аби наш життєвий шлях став бодай трохи подібним до шляху цих особистостей. Бодай трохи став дорогою правди і любові, дорогою праведника.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС  за  матеріалами Департамент інформації УГКЦ .