27 листопада у Львівській духовній семінарії Святого Духа відбулася презентація книжки «Отці про багатство і бідність» (серія «Витоки християнства») в рамках спільного проекту Інституту релігії та суспільства та Кафедри богослов’я Філософсько-богословського факультету УКУ.
Під час презентації о. д-н Роман Завійський наголосив на важливості та актуальності таких видань в сучасну епоху, а також подякував команді видавництва та редакційній колегії за працю, завдяки якій сьогодні ми маємо новий чудовий примірник, із якого можна почерпнути чимало цікавого про соціальну думку Церкви,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на ucu.edu.ua.
Завідувач Кафедр богослов’я п. Віктор Жуковських поділився із гостями своїми спогадами про зародження проекту цілої низки перекладів, до яких упродовж 6 років долучається все більше викладачів та перекладачів.
Аудиторія висловила цікаві рефлексії та запитання, до прикладу, заторкнули проблему досліджень на межі християнства та економіки, як стати багатим по-християнськи.
«Отці про багатство і бідність» – видання, яке покликане дати відповідь на питання, як історично зумовленим різним соціальним верствам населення жити гармонійно та по-християнськи. До збірника увійшли вибрані переклади творів святих Отців Церкви III-V століть, у яких йдеться про розподіл благ між багатими та бідними. Серед Отців – Климент Александрійський, Кипріян Карфагенський, Василій Великий, Григорій Богослов, Йоан Златоуст та інші. У передмові книжки зазначають, що «натхненням для соціальних проповідей отців були як біблійні тексти: історія про зустріч Ісуса з багатим юнаком, притча про багача і Лазаря, старозавітня історія про виноградник Навота та інші повчання Ісуса Христа, так і різні соціальні виклики їхньої доби: соціальна несправедливість, поширення лихварства, незавидне становище бідних, хворих і прокажених, потреба доброчинності й милостині».
Мирослав Маринович, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, про видання: “Читання проповідницького слова Отців Церкви сучасними людьми може послужити своєрідною “машиною часу”, за допомогою якої ми перенесемося в інші суспільні обставини, проте в ту саму напругу соціальної несправедливості. Сучасний душпастир знайде у збірнику вже часом призабуту проповідницьку аргументацію пересиченої світської людини оце “добре забуте старе” може стати по-свіжому переконливим і мотивуючим. Такий діалог поколінь, віддалених багатьма століттями, надзвичайно важливий для успадкування духовного досвіду наших предків”.