Секуляризація, просвітництво та вихід із зони власного комфорту — ці слова отець Степан Угрин, священик Української Греко-Католицької Церкви, здається, сповна пропустив крізь себе. Він поділився з нами досвідом перебування й служіння в Іспанії під час Всецерковної зустрічі координаторів програми “Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом”, яка нещодавно відбулася у Львові.

Отець Степан переконаний, що спрага до пізнання й обмін добром сприяє розвитку справжньої живої парафії, тож про це і не тільки — далі у нашій розмові.

“Основний акцент ми ставимо на праці з катехитами”

— Отче, розкажіть, будь ласка, як стратегія Української Греко-Католицької Церкви “Жива парафія — місце зустрічі з живим Христом” впроваджується у вашому осередку? З якими викликами та завданнями ви стикнулися? Чи долучаються віряни до життя й діяльності в парафії?

— Основний акцент ми ставимо на праці з катехитами, щоб вони мали матеріали для навчання дітей. Потрібно розуміти, що іспанське суспільство є секуляризоване. Тож катехитичні правди дуже непросто передати сучасній молоді, яка народилася в Іспанії. Тому ми шукаємо методи, як ті матеріали краще передати юнацтву. Основна праця зосереджена на катехитах, на підтримку катехитичних шкіл та зберігання українських традицій.

Мені видається, що українці не до кінця входять в іспанське суспільство, вони, можна сказати, є гостями в іншій країні, а не у себе вдома. Є такі люди, які живуть в Іспанії понад 10 років і мають труднощі у сприйнятті місцевої культури, тощо. Вони зазвичай майже не беруть участь у культурному чи суспільному житті міста, що є також показником, наскільки ти живеш тим життям, яким живе середовище довкола тебе.

Люди переважно живуть у ритмі робота—дім—робота й церква. Часом мені їх навіть шкода... Наприклад, я знаю людей, які працюють, доглядаючи важкохворих іспанців. Це є психологічно надзвичайно важка праця.

Звичайно, є люди, які виконують різну роботу, наприклад, працюють на фабриках, але щодо входження в іспанське суспільство, я думаю, що тут є проблема. Вони на разі ще не стали повноцінними гравцями  цього середовища.

“Повинен бути постійний обмін енергією та довірою одне до одного”

— Як Ви вважаєте, що робить парафію по-справжньому живою?

— Передусім жива парафія є тоді, коли присутній живий контакт з людьми. Це надзвичайно важливо. Цього цілком достатньо. Якщо людину розуміти, часто з нею спілкуватися, знати її проблеми й труднощі (тривоги) — ось, що робить парафію живою. Повинен бути постійний обмін енергією та довірою одне до одного.

“Одне важливе завдання — просвіта”

— Отче, які завдання Ви ставите перед собою?

— У мене є один важливий пункт — це просвіта. На мій погляд, проблема українців — це просвіта. Я прагну, щоб люди (українці) розуміли, де вони є, що вони роблять, а також пізнавали культуру Іспанії та насолоджувалися тим, де вони перебувають. Мені хочеться, щоб вони не жили в якомусь обмеженні. Однак на це потрібен час.

“Богослужіння відбуваються українською мовою”

— А якою мовою зазвичай звучать Літургії?

— Богослужіння відбуваються українською мовою. Однак ми часом з дітьми можемо вивчити, наприклад, “Символ віри” іспанською мовою. Проте все лунає українською.

Понад рік я служу на цій парафії, яка розташована в провінції Астурія, що на півночі Іспанії. Раніше  тут не було постійного священика. Загалом у неділю може бути 25-30 людей на Літургії. Це одна з найменших парафій в Іспанії. Звичайно, є й великі парафії, наприклад, в Барселоні, Мадриді, Валенсії…

“Іспанія — традиційна католицька країна. Хоча тепер як нація стає секуляризованою”

— Отче, чи триває міжконфесійний та міжрелігійний діалог, чи є співпраця з благодійними організаціями, наприклад, у вашому осередку? Якщо так, то як саме це відбувається?

— Поки що контактів є небагато, бо я не так давно працюю в Іспанії. На мій погляд, міжрелігійний діалог майже не відбувається. Чому? Адже Іспанія — традиційна католицька держава, адже саме Католицька Церква домінує в країні. Хоча Іспанія як нація стає все більш секуляризованою. 

Однак ми співпрацюємо, наприклад, з благодійною організацією “Карітас”. Переважно ми працюємо з українськими громадами й товариствами.

Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС  з посиланням на Департамент інформації УГКЦ