Подолати Темряву може тільки Світло, а воно ніколи не є ненавистю, - Мирослав МариновичЯк повідомляв Християнський портал КІРІОС, у середу, 10 квітня, у Львові відбулася презентація книги Мирослава Мариновича «Митрополит Андрей Шептицький і принцип "позитивної суми"».

Спадщина Митрополита Андрея – величезна і багатогранна. Вона містить відповіді на багато актуальних питань сьогодення, однак з різних причин ми ще дуже мало з неї користаємо. Однією з нагод краще пізнати її став вихід у світ книжки Мирослава Мариновича “Митрополит Андрей Шептицький і принцип ‘позитивної суми’”, яку видало Видавництво Старого Лева за підтримки Львівської бізнес-школи УКУ(LvBS).
Книга  містить ґрунтовний аналіз інтелектуальної спадщини Митро­полита Андрея Шептицького через чотири аспекти: богословське підґрунтя, сферу економічних стосунків, національну сферу, міжрелігійну та міжконфесійну сфери. Автор книги проводить ціннісний аналіз, за допомоги якого прикладає вчення Шептицького, його зосередженість на формуванні мислення в стилі win-win (принцип “доданої вартості”, що полягає в постійному пошуку взаємовигідного партнерства) до нинішньої геополітики – до ситуації в Україні, Європі, США та в Росії
 
Україні сьогодні треба віднайти джерела взаємної довіри, суспільного солідаризму і творчої енергії для подальших перетворень
 
“Вирішальним є те, що його моральність, його принципи, а також вагомий перелік його дій задля покращення життя мільйонів стають моральним дороговказом, що може виявитися навіть більш важливим для власної турбулентної та дезорієнтованої доби. Цей аналіз змушує нас зупинитися, подумати в інший спосіб про те, чи мають моральність та етика значення в економіці, чи діємо ми так, як це буде правильно”, – коментує книгу провідний бізнес-футуролог світу, член Дорадчої ради LvBS Адріан Сливоцький.
На цьому тижні відбулася презентація книжки у Львові, під час якої директор Центру Митрополита Андрея Шептицького Олег Яськів дуже влучно висловився про цінність пропонованого твору: “Це не просто ще одна книжка про Митрополита, можливо, одна з найкращих. Це розмова філософа і мислителя Мирослава Мариновича з філософом і мислителем, суспільним і релігійним діячем Андреєм Шептицьким. Також це дуже розлогі варіації нашого сучасника на тему Шептицького. Це дуже важливо, бо творчість та ідеї Шептицького потрібно було адаптувати до мисленнєвого апарату людини ХІХ століття. Коли візьметеся читати Шептицького в оригіналі, буде складно, бо є ця відстань у часі. Без інтерпретації нашим сучасникам дуже складно знайти інтерес до читання праць мислителів минулого. І ця книжка є прикладом, як можна донести до наших сучасників найкращі думки Митрополита і водночас зробити цю книгу розлогим есеєм про наше сьогодення”.
 
Вибори засвідчили, що демократія в Україні таки діє, до чого ми її доведемо – інша річ
 
Автор та видавці мали нагоду пояснити, що ж це за принцип “позитивної суми”, у чому він полягає, як це значно пізніше поняття пропагував та втілював у життя Митрополит Андрей та чому цей принцип є таким важливим для нинішньої України.
 
Пропонуємо основ­ні тези Мирослава Мариновича:
 
* Хочу подякувати Мит­рополитові Андреєві, що його думка освітлює наш шлях. Він і далі уміє бути нашим сучасником. Понад те, він вміє потрапити у сам епіцентр наших проблем зі своїми пропозиціями і переконуваннями.
 
* Українці вміють не слухати Митрополита і роблять це дуже успішно. Це довели обидві війни – Перша і Друга світова. Він волав, кричав до нас, українців. І часом так боляче, коли читаєш його тритомник, в який відчай він часом переживав через те, що люди його не чують. Дивним чином він знову потрапив у час війни, у той час, коли в нас дуже тривожно. І він знову промовляє, і знову його дуже легко відкинути. 
 
* “Нульова сума” прекрасно проілюстрована в радянський час: моя перемога – це ваша поразка, або-або. За цим принципом жили цілі держави, нації. За цим принципом жили українці і поляки в міжвоєнний час: що є добрим для українців, погане для поляків і навпаки.
 
* Після Другої світової Єв­ропа вийшла на інший принцип: у співпраці народи отримують більше, ніж поодинці. Звідси з’являється поняття “доданої вартості”, бо від співпраці з’являється щось, чого не могли отримати поодинці. Європа почала жити цим принципом і збагатіла, а Росія вирішила інакше і поставила перед нами дуже складну проблему.
 
* Звичайно, Митрополит Андрей не мислив цими категоріями, він цих термінів не знав, бо вони новітні. Він виходив із богословських міркувань: “Де двоє або троє зібрані в Моє ім’я, там Я серед них”. Отже, де є щира співпраця, туди приходить Ісус, і Він є джерелом доданої вартості. Митрополит пише: “Христос є посеред родини, яка молиться, а ще більше між тими, що спільними силами працюють для добра ближнього”. Це і є богословське обґрунтування формули
“позитивної суми”.
 
* У посланні “О квестії соціальній” Митрополит застосував ці принципи до нашої галицької реальності: “Зі згоди і єдності між капіталом і працею випливають порядок і краса. Незгода і боротьба приносять загальне замішання, безлад і занепад”. Потрібно шанувати права як бідних, так і багатих, доки вони є справедливі. 
 
* Прикладання цього принципу позитивної суми за десять років радикально преобразило Галичину: запрацювала кооперація, рушієм якої стали священики.
 
* Якщо хочемо піднести Україну, вивчаймо досвід Шептицького. Ми поки діємо за принципом, де позичити гроші, щоби піднести чи бодай втримати свій край. Насправді має бути інша модель мислення: яким чином так організувати суспільство, щоби виникала “додана вартість”.
 
* Якщо є єдність і співпраця, то енергія народу помножується, а якщо є розбрат, то маємо “нульову суму”. Чи в нас якась хвороба сидить, що ми ніяк не можемо вийти на цю логіку співпраці? 
 
* Християн має і повинен бути патріотом, але не може під прикриттям патріотизму ненавидіти і кривдити іншого. “Нема сильнішої зброї на супротивника, ніж любов і щира праця для його добра”. Це практично неприйнятно навіть для нашого часу. 
 
* Маємо вивести себе з ланцюга ненависті, щоб бути праведними перед Господом, а не брати участь у ненависницькій ланцюговій реакції.
 
* Чи кожен компроміс із ворогом є добрий? Не кожен: “Мир, який би не рахувався з потребами народів, які би вважали себе скривдженими, не був би ніяким миром”. Мені хотілося б, щоб ці слова прочитали творці Мінських угод. Бо одна річ умови перемир’я, а інша – зупинити війну. У тому сенсі Мінські угоди були дуже важні для досягнення перемир’я, але мир на них побудувати неможливо. 
 
* Головна заповідь Мит­рополита, я б її викарбував усюди – у Верховній Раді, в президентському палаці: “Пам’ятайте, що ніколи нічого корисного для свого народу не осягнете через супротивну Божому закону поведінку!” 
 
* Найбільшим злом Митрополит визначав змішування понять добра і зла, дезорієнтацію в них і підміну. Як часто ми називали злом те, що ним не було, і навпаки, як часто ми називали добром те, що насправді було злом.
 
* Виклик Росії – один із головних викликів для Європи, бо Росія породжена “нульовою сумою”. Яка засаднича формула Росії? Формула Третього Риму, який протистоїть першому. З цього почалася Росія – протистояти Заходу. І скільки вона не існує, всюди є ця формула протистояння Заходу. 
* Якщо ми не протиставимося Росії, то будемо знищені і буде знищений порядок, на якому ми стоїмо. Росія позбавляє людей можливості розрізняти добро і зло, правду і облуду. Росія змушує світ бути тим божевільним, який перестає розрізняти, що є добре, а що зле. В один момент українці перестали розуміти, де добро, де зло, кого підтримувати. Повне сум’яття в головах, яке Росія чинить по всьому світу, передусім в Україні.
 
* Як ми можемо перемогти Росію. Мені пригадуються слова Аденауера: “Перемогти комунізм військовим чи економічним чином неможливо. Його переможе тільки переконане християнство”. Тільки тоді, коли Україна буде успішною, ми зможемо подолати Росію. Як зараз очманіла Росія, подивившись на перший тур: там справжня демократія. Вони були переконані, що в нас нічого не вийде. Вибори засвідчили, що демократія в Україні таки діє, до чого ми її доведемо – інша річ. 
 
* Давній Київ – це приклад “позитивної суми”: і ту, і ту віру Бог дав. А Путін нас штовхає до “нульової суми”. Бо в нас органічно є те, що від нього відрізняє. Якщо ми станемо на точку зору Путіна, відновляться наші давні роздори, розщепиться єдність, здобута на Майдані. Він нас ослаблює, і тоді нас легко завоювати.
 
* Мені імпонує логіка Шептицького: проти нас постала Темрява, яка хоче нас поглинути. Якщо уподібнимося Темряві, то дозволимо себе поглинути, бо будемо з нею ідентичні. А подолати її може тільки Світло, а воно ніколи не є ненавистю. Україні сьогодні треба віднайти джерела взаємної довіри, суспільного солідаризму і творчої енергії для подальших перетворень. А все це може дати принцип “позитивної суми”, який для нас виклав Митрополит і який дасть таку потрібну “додану вартість”.
 
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на lvivpost.net