Екуменічною молитвою біля Національного меморіалу пам’яті жертв Голодомору в Києві представники українських Церков вшанували загиблих унаслідок Голодомору 1932-33 років на теренах України.
Панахиду відслужили Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, керівник Адміністрації Патріаршої курії, та представники Української Автокефальної Православної Церкви.
Участь у поминальних заходах за жертвами Голодомору-Геноциду також узяв Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ.
Після хвилини мовчання, що слідувала за панахидою, розпочалася всеукраїнська акція «Запали свічку пам’яті».
Дещо раніше того ж дня панахиду за спочилими від голодоморів біля Меморіалу молився Митрополит Київський та всієї України Володимир (Сабодан) у співслужінні духовенства та за участі викладачів і студентів Київської Духовної Академії і Семінарії. Після завершення заупокійної литії Блаженніший Володимир поклав до пам’ятника жертв голодоморів квіти від імені усіх вірних Української Православної Церкви (МП).
Як вже повідомляв КІРІОС, Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук) пом'янув жертви Голодомору разом з єпископами 14 європейських країн у м. Загреб (Хорватія), де брав участь у щорічній зустрічі єпископів Східних Католицьких Церков Європи.
Кількома своїми думками щодо вшанування пам'яті жертв Великого Голоду в Україні поділився Владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, керівник Адміністрації Патріаршої курії. Він наголосив, що пам'ять про Голодомор – це не лише згадка про трагічні події. Це - також пам'ять про всенародний спротив проти брутального та безбожного тоталітарного режиму, який окупував Україну. Більшовицька сталінська влада пішла на цей жахливий злочин, бо розуміла, що українці не підкоряться злу й не підуть на компроміс із окупаційним режимом. «Ось чому так важливо є надалі плекати живу пам'ять про цей нелегкий період в нашій історії», – переконує секретар Синоду УГКЦ.
Він просить народ не зважати на позицію влади, яка недостатньо приділяє уваги Голодомору-Геноциду нашого народу, адже, нагадує він, «носієм національної пам’яті не є влада – вона може бути чужою, окупаційною, ворожою до тих людей, яким повинна служити, – носієм національної пам’яті завжди був, є і буде народ. Тому, допоки бодай в одному українському вікні горітиме свічка пам’яті за жертвами Голодомору, доти у серцях наших співвітчизників буде живою надія на остаточну перемогу правди над брехнею, світла над темрявою. На щастя, з кожним роком історична правда про Голодомор доходить до що раз більшої кількості людей – у нашій Батьківщині й в цілому світі», – каже Владика Богдан.
За відношенням до минулого пізнається ставлення до теперішнього і до майбутнього народу й держави. «Той, хто прагне для України добра і розквіту, буде усіма силами сприяти утвердженню історичної правди і справедливості на всіх рівнях народного буття – духовному, культурно-громадському, суспільно-політичному. Бо відомо, що той народ не має майбутнього, який не знає і не пам’ятає свого минулого», – заявляє керівник Адміністрації Патріаршої курії УГКЦ.
Єпископ також процитував рядки з Пастирського листа Митрополита Андрея (Шептицького) та єпископату УГКЦ з проханням про поміч голодуючим на Великій Україні.
«Україна в передсмертних судорогах. Населення вимирає голодовою смертю. Побудована на несправедливості, обмані, безбожництві та деправації людоїдна система державного капіталізму довела багатий недавно край до повної руїни», – писав до вірних УГКЦ Митрополит Андрей (Шептицький) у липні 1933 року, - нагадує Владика Богдан.
Владика Богдан (Дзюрах), як і в сумному 33-му році Митрополит Андрей, закликає повсякчасно молитися за вбитих голодом наших краян.
Про це повідомляє християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ та офіційний сайт УПЦ (МП).