У свій день народження Патріарх відслужив Літургію та заслухав многоліття у київському Володимирському кафедральному соборі.
Привітали владику цього дня і колишні урядовці. Екс-міністр культури Ю. Богуцький подарував диски з народними піснями. «Ми його давно знаємо. Який українець, справжній українець, не любить музику українську?», — пояснив він. І. Васюник, В. Вовкун, В. Огризко та В. Князевич подарували альбом скульптур Пінзеля, ректорат університету ім. М.Драгоманова — ікону кінця 19 ст. Привітав Патріарха і голова КМДА Олександр Попов.
З біографії
Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (в миру Михайло Денисенко) народився 23 січня 1929 р. в с. Благодатному Амвросіївського р-ну Донецької обл. в родині робітника. У 1946 р., після закінчення середньої школи, вступив до Одеської духовної семінарії, яку закінчив з відзнакою і в тому ж році вступив до Московської духовної академії. Навчаючись на II курсі, 1 січня 1950 р. прийняв чернечий постриг з ім'ям Філарет.
15 січня 1950 р. Святішим Патріархом Московським і всієї Русі Алексієм був рукопокладений в сан ієродиякона, а 18 червня 1951 р. — в сан ієромонаха.
У 1952 р. закінчив Московську духовну академію з ученим ступенем кандидата богослов'я.
У 1960 р. архімандрит Філарет був призначений керуючим справами Українського Екзархату РПЦ і настоятелем Свято-Володимирського кафедрального собору в Києві.
14 травня 1966 р. возведений у сан архієпископа і призначений Екзархом України, архієпископом Київським і Галицьким, постійним членом Священного Синоду РПЦ.
25 лютого в 1968 р. возведений у сан митрополита.
У 70-80-ті роки митрополит Філарет вів активну церковну і громадську діяльність.
Після прийняття Верховною Радою України 24 серпня 1991 р. рішення про проголошення України незалежною державою, за ініціативою митрополита Філарета, 1-3 листопада 1991 р. відбувся Всеукраїнський Помісний Собор УПЦ, який одноголосно прийняв рішення про повну канонічну незалежність, тобто автокефалію Української Православної Церкви. Собор звернувся до Патріарха Алексія II і єпископату Російської Православної Церкви з цим рішенням, але Архієрейський Собор РПЦ 1-2 квітня 1992 р. відмовив надати УПЦ автокефалію, а 26 червня 1992 р. у Харкові був скликаний собор, який обрав митрополита Володимира (Сабодана) митрополитом Київським.
25 червня 1992 р. відбувся Всеукраїнський Помісний Собор, на якому проголошено об'єднання частини Української Православної Церкви та Української Автокефальної Православної Церкви в єдину Українську Православну Церкву Київського Патріархату. Собор обрав Патріархом Київським і всієї Руси-України митрополита Мстислава (Скрипника). Митрополита Філарета було обрано Заступником Патріарха Київського і всієї Руси-України.
У жовтні 1995 р. на Всеукраїнському Помісному Соборі митрополит Філарет був обраний Патріархом Київським і всієї Руси-України.
За церковні заслуги Патріарх Філарет нагороджений орденами Російської Православної Церкви, Олександрійського, Антіохского, Єрусалимського, Болгарського та Грузинського, Польського, Чехословацького Патріархатів і Церков. Нагороджений Орденом Ярослава Мудрого усіх п'яти ступенів, а також Орденом Свободи.