Протоієрей УПЦ (МП), опублікував заяву-звернення на підтримку автокефалії Української ЦерквиНауковий секретар Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості Богдан Огульчанський, протоієрей УПЦ (МП), опублікував у Фейсбуці заяву-звернення "Мережі відкритого православ’я" на підтримку автокефалії Української Церкви, до якого закликає долучитися духовенство і мирян своєї конфесії,- повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на "Релігія в Україні".

«Шановні учасники Мережі Відкритого Православ’я! Українське Православ’я милістю Божою наближається до надважливої події — отримання Томосу і статусу однієї з братніх, рівних церков Світового Православ’я. Водночас ми усвідомлюємо, що є неприйняття такої події з боку ієрархів Російської Православної Церкви, Української Православної Церкви зокрема і, можливо, немалої частини її вірян. Але натомість значна частина священства, усіх вірян УПЦ, яка бажає Помісної Церкви для українського Православ’я, хотіла би, щоб їхній голос як прихильників автокефалії, прозвучав, адже Православ’я — соборне! Такі люди — більша частина нашої МЕРЕЖІ… Це Звернення — пропозиція відповіді на цей спільний запит. У ньому ми намагаємося підкреслити нашу позицію, але також і нашу відкритість, готовність до конструктивного спілкування як з однодумцями, так і з тими, хто не розділяє наших поглядів", — пише протоієрей Богдан Огульчанський.

 

"МЕРЕЖА ВІДКРИТОГО ПРАВОСЛАВ’Я: ЄДНІСТЬ У ХРИСТІ ВАЖЛИВІШЕ, НІЖ ФЕХТУВАННЯ КАНОНАМИ

 ЗВЕРНЕННЯ до вірян Української Православної Церкви

Події в українському Православ’ї і навколо нього, свідками яких ми є у 2018 році, спонукають до чіткого самовизначення усіх, для кого цінністю є українська Церква і наша православна віра — як наших архієреїв, так і священиків та мирян.

Тому ми звертаємося до усіх вірян Української Православної Церкви: дорогі владики, отці, брати і сестри! Зараз від кожного з нас залежить, чи ми знайдемо у собі відповідальність, великодушність, почуття надважливості відновлення єдності і зможемо бути разом з нашими православними братами, з якими впродовж десятиліть не маємо єднання довкола спільної Чаші.

Хоча не всі з українських вірян однаково сприймають причини розділення Православ’я в Україні, ми і наші брати однаково віримо у Христа і Його Церкву. Сподіваємося, що ми разом будемо солідарними у нашій відповідальності і перед майбутнім українського Православ’я, і перед нашою Батьківщиною. Тому закликаємо: знайдімо правильне рішення, відновімо православну єдність в Україні і станьмо поруч на рівних з братніми Церквами світового Православ’я! 

Плюси такого волевиявлення очевидні і безцінні: ми відновлюємо релігійний мир і згоду, ми разом будуємо майбутнє, спираючись на заповіді Христові, на спільні для нас духовні скарби тисячолітньої Київської Церкви. При цьому ми матимемо щиру підтримку, спільну молитву і плідну духовну, освітню, культурну співпрацю з усім Вселенським Православ’ям.


Разом з тим, важливо з повагою сприймати вибір тих вірян Української Православної Церкви, хто бажає зберегти адміністративну єдність з Російською Православною Церквою. Сподіваємося, що це не завадить усім нам, чия віра стоїть на євангельських заповідях Любові, з повагою ставитися до вибору один одного та використати можливість бути єдиними у Христі.

Водночас, якщо ми йдемо на загострення стосунків і розрив не лише з братами-православними з інших українських конфесій, але й із Церквою (чи Церквами), чий голос дуже важливий у світовому Православ’ї, ми замість єднання у Христі провокуємо загальноправославне загострення, причиною якого є лише владні амбіції і непозбувний імперський синдром. 

Жодні канони не можуть іти перед євангельськими заповідями, перед молитовним благанням нашого Спасителя до Отця за нашу єдність (Ін., 17:21). Як зазначив авторитетний на Афоні монах Макарій, «якщо наші молитви, канони, правила не ведуть до любові, значить ми робимо щось не так». Канон не може бути ані ідолом, ані києм для двобою з опонентами.

Наша позиція залишається незмінною: ми пропонуємо замість розриву відносин і війни юрисдикцій — мирне співіснування, співпрацю і співслужіння!

Учасники Мережі Відкритого Православ’я".

 

Звернення зараз уже підписала група священиків, що були ініціаторами підписання першого подібного звернення від 23 серпня 2018 року.